Бізнес підтримує покращення адміністрування посилок та врегулювання питання акцизів

Учасники Української Ради Бізнесу, до складу якої входять бізнес-асоціації різних галузей економіки, проаналізували проєкти законів №4278 та №4279 про внесення змін до Податкового та Митного кодексів України та зазначають наступне.

Положення законопроєктів №4278 та №4279 в цілому є позитивними та спрямовані на прогресивні зміни, а саме: електронне декларування посилок, подання електронних реєстрів посилок, посилення контролю за переміщеннями посилок, визначення поштових операторів та експрес-перевізників податковими агентами, врегулювання питання акцизів тощо.

Запропоновані зміни сприятимуть прискоренню виконання митних формальностей, підвищать ефективність здійснення митного контролю таких товарів, вдосконалять процеси управління ризиками, що наразі пов’язані з обмеженням інформації щодо таких товарів.

Автоматизація процесу митного контролю та митного оформлення відправлень, а також аналіз інформації, що буде отримана із електронних реєстрів міжнародних поштових та експрес-відправлень, в тому числі – щодо ідентифікації відправників та отримувачів, – дозволить комплексно вирішити проблему ефективного адміністрування митними органами митних платежів, дозволить застосовувати систему аналізу ризиків для боротьби із незаконним переміщенням і відправленням заборонених товарів, контрафакту тощо.

Серед основних змін — запровадження електронного декларування міжнародних поштових та експрес-відправлень. Також пропонується розширити перелік товарів, переміщення (пересилання) яких забороняється в міжнародних поштових та експрес-відправленнях

Інша важлива зміна — оподаткування ПДВ та митом товарів, що ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, якщо їх вартість перевищує 150 євро.

Абсолютна більшість норм є позитивною. В той же час збільшення бази оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України товарів у відправленнях зі 100 євро до 150 євро вбачається недоцільним.

Таке збільшення лімітів збільшить можливості для «сірих» схем, які будуються на використанні великим бізнесом пільги для фізичних осіб, коли поштовим каналом отримуються імпортні товари без податків, і з них формуються комерційні партії для подальшого продажу на території України.

Проблема напівлегальних операцій та незаконної транскордонної торгівлі не є національною або унікальною особливістю. Так, за даними Європейської комісії, близько 5 млрд євро ПДВ щорічно втрачаються в ЄС через невідповідність у міжнародних онлайн-продажах. Останнім часом відбувається суттєве зростання кількості малих відправлень із маніпулюванням (як із боку відправника, так і одержувача) ціною товарів, подрібнення посилок, підміни інвойсів, заниження митної вартості товарів, підміни коду і країни походження товарів. Маніпуляції та зловживання з малими партіями товарів в неторговому обороті спричинили істотні втрати для державних бюджетів багатьох країн.

Ці тенденції вже набули таких масштабів, що багато країн переглядають безподаткові ліміти та інші умови для малих поставок товарів (так званий некомерційний оборот) в бік їх посилення і запровадження додаткового контролю. Для прикладу, з середини 2021 року ЄС пропонує створити новий «One Stop Shop» для імпорту, через який автоматично сплачувати ПДВ у місці продажу для всіх товарів, що імпортуються з-за меж ЄС і переміщуються всередині ЄС. Для великих підприємств буде створено систему відстрочених платежів, коли щомісячна декларація подаватиметься митниці перевізником. Завданням цієї ініціативи є сприяння торгівлі, боротьба з шахрайством, забезпечення чесної конкуренції та забезпечення рівного підходу до онлайн-учасників.

Тож пропозиція про збільшення лімітів для неоподатковуваного імпорту посилок  буде кроком назад у питанні мінімізації сірого імпорту, а також суперечить послідовній позиції ЄС щодо обмеження неоподатковуваного ввезення товарів через посилки.

Так, із 1 липня 2021 року в ЄС скасовується неоподатковуваний ліміт – і всі посилки підлягатимуть декларуванню та оподаткуванню. На нашу думку, Україна, яка здійснює комплекс заходів щодо імплементації законодавства та практик ЄС до національного законодавства, протягом кількох років має розробити план переходу до комплексної системи контролю, на кшталт європейської.

Такий перехід має відбуватися одночасно із запровадженням спрощеного порядку декларування посилок, застосування електронних реєстрів та ідентифікації отримувачів посилок, можливості самостійного декларування посилок громадянами через відповідні веб-сервіси, а також спрощення сплати податку громадянами через покладання функцій із його сплати на операторів поштового зв’язку та експрес-перевізників.

Ще одна значна зміна у проєкті закону №4278 до другого читання – це зміна акцизного податку на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН).

Згідно з Законом України №466-IX від 16 січня 2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (надалі – Закон України №466-IX), з січня 2021 року ставка акцизного податку на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) підвищилася на 320%.

За оцінками експертів, таке одноразове підвищення ставки податку на ТВЕН уже має негативні наслідки як для споживачів ТВЕН, так і для підприємців роздрібної торгівлі та інвестицій в економіку України, спрямованих на виробництво та реалізацію зазначених тютюновмісних виробів.

В той час, коли саме малий бізнес найбільше потерпає від наслідків глобальної пандемії COVID-19 через закриття під час локдауну, додаткові витрати на протиепідемічні заходи, зменшення платоспроможності споживачів тощо, – для нього ще і збільшиться вартість «торговельних залишків». Наразі в середньому, кожна торгова точка має у наявності товарів на суму близько 200 000 гривень. Якщо порахувати, що малий бізнес має по 3-5 торгових точок, підприємцю необхідно «заморозити» близько 50% вартості товару, тобто 300 000 – 500 000 гривень на одне мале підприємство. І це необхідно інвестувати додатково вже зараз.

Подібні кроки можуть призвести до закриття від 30 до 50 % невеликих підприємств, їх бізнес перейде в кращому випадку до легального великого бізнесу, в гіршому, що більш прогнозовано, – до нелегального ринку продажів ТВЕН. За умови, коли акциз на ТВЕН уже більший за акциз у країнах-сусідах – Словаччині, Угорщині, Молдові, Росії, Білорусі, а планується ще більше зростання, – доля нелегального ринку стіків буде зростати і витісняти легальних продавців.

Також варто зазначити, що у країнах ЄС в середньому різниця між акцизами на сигарети та ТВЕН складає 72%, що обумовлено стратегією заміщення більш шкідливих продуктів з тютюну на продукти меншої шкоди. Для прикладу, Великобританія офіційно (зокрема, Мінохорони здоров’я та ASH) визнала ефективність заміщення куріння сигарет вейпами та запровадила офіційні програми щодо сприяння заміщення сигарет.  Управління продовольства і медикаментів США (FDA) після кількох років розгляду цих питань також визнало системи нагрівання тютюну та вейпи продуктами меншої шкоди.

Тож із метою зменшення навантаження на бізнес зі сплати податків, детінізації торгівлі, уникнення втрат державного бюджету та створення механізмів для залучення нових інвестицій доцільно підтримати редакцію Комітету до другого читання щодо проєкту №4278, де запропоновано більш ефективний варіант поступового підвищення ставки акцизного податку на ТВЕН на 200% з 2021 року (у порівнянні зі ставкою податку, чинною у 2020 році) та на 30% щорічно протягом 2022-2025 років.

Зважаючи на викладене, УРБ закликає народних депутатів підтримати проєкти №4278 та №4279, зокрема про електронне декларування посилок, подання електронних реєстрів посилок, посилення контролю за переміщеннями посилок, визначення поштових операторів та експрес-перевізників податковими агентами та впорядкування питання акцизів. В той же час провести окреме експертне обговорення щодо безподаткового імпорту та продовжити роботу над змінами до законодавства для забезпечення трансформації окремих елементів контролю та адміністрування у комплексну національну модель переміщення товарів через кордон на зразок системи єдиного вікна ЄС (One Stop Shop) або зробити відповідне оновлення теперішньої наявної в Україні системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ).