Коментар до ІПК від 21.10.2020 р. №4348/ІПК/14-29-04-03-24
Нагадаємо, що згідно п. 266.2.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на нерухомість є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
При цьому ПКУ містить наступні визначення:
- об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки (пп. 14.1.129 ПКУ);
- об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду (пп. 14.1.129-1 ПКУ).
Зверніть увагу, що в обох визначеннях мова йде саме про будівлі. Будівлями в розумінні ПКУ є земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності (пп. 14.1.15 ПКУ).
В свою чергу, відповідно до пп. 14.1.238 ПКУ споруди – земельні поліпшення, що не належать до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій.
Відповідно до цього, податківці у ІПК від 21.10.2020 р. №4348/ІПК/14-29-04-03-24 зазначають, що об’єкти нерухомості, які не мають ознак будівель в значенні пп. 14.1.15 ПКУ та класифікуються у розділі 2 «Інженерні споруди» Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість.
Наприклад. до такої «не об’єктної» нерухомості може бути віднесено цілісний майновий комплекс, зокрема до складу якого входять:
- шляхи, вулиці, дороги та дорожні споруди;
- споруди суднобудівної промисловості;
- нафтопроводи магістральні;
- станції насосні та фільтраційні на магістральних водопроводах;
- трансформаторні станції та підстанції місцевих електромереж, які класифікуються як інженерні споруди, що зазначені в розділі 2 класифікатора.
***
Читайте також:
