Податківці у підкатегорії 201.03 ЗІР надали пояснення: згідно зі ст. 173 прим. 2 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VIII домашній працівник – це фізична особа, яка виконує домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем.
Роботодавцем є фізична особа, яка є одним із членів домогосподарства та з якою домашній працівник уклав трудовий договір.
Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), відповідно до абзацу четвертого п. 1 частини першої ст. 4 якого платниками єдиного внеску є роботодавці – фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (крім використання праці домашніх працівників).
Водночас відповідно до абзацу шостого частини першої ст. 10 Закону №2464 домашні працівники мають право на добровільну сплату єдиного внеску.
Враховуючи зазначене, домашні працівники, які виконують домашню працю у межах трудових відносин, самостійно сплачують єдиний внесок на засадах добровільності шляхом укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.