Згідно з п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом із ним, з метою оподаткування окремо не визначається.
Відповідно до п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПКУ (5%).
Отже, оподаткування доходу від продажу житлового будинку здійснюється за нормами пп. п. 172.1 ст. 172 ПКУ незалежно від того, що протягом звітного року відбувся продаж гаража.
Таким чином, у разі продажу платником податку протягом звітного податкового року гаража та одного житлового будинку дохід, отриманий від продажу гаража, оподатковується згідно з п. 172.2 ст. 172 ПКУ за ставкою 5%, а оподаткування доходу, отриманого від продажу житлового будинку залежить від терміну перебування такого майна у власності платника податку.
Якщо житловий будинок перебуває у власності платника понад три роки, то дохід від продажу такого будинку не оподатковується, а якщо менше трьох років, то дохід від такого продажу оподатковується за ставкою 5%.
З якої грошової оцінки, (проведеної органами бюро технічної інвентаризації чи експертної), слід утримувати ПДФО при продажу нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки?
Згідно з п. 172.11 ст. 172 розділу IV ПКУ порядок визначення оціночної вартості нерухомості та об’єктів незавершеного будівництва, що продаються (обмінюються), визначається КМУ.
Правові засади здійснення оцінки майна та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного регулювання визначено Законом України від 12 липня 2001 року №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі — Закон).
Відповідно до статті 3 Закону оцінка майна — це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними у статті 9 цього Закону, та є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.
При цьому абзацом першим статті 24 Закону встановлено, що органом державної влади, що здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні, є Фонд державного майна України.
Таким чином, для нарахування ПДФО при продажу нерухомого майна застосовується оціночна вартість майна, яка не може бути нижчою від вартості, визначеної у довідці бюро технічної інвентаризації. Оцінка ґрунтується на засадах національних стандартів оцінки майна та відповідно до вимог нормативно-правових актів з оцінки майна.