Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Чи потрібно застосовувати підвищуючий коефіцієнт до доходів працівника у вигляді додаткового блага, яке отримано у не грошовій формі?
Відповідно до пп. 164.2.17 ПКУ, до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо.
Яякщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ПКУ.
Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100: (100-Сп), де
К - коефіцієнт;
Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Отже, у разі виплати платнику податку додаткового блага у негрошовій формі сума податку об’єкта оподаткування обчислюється із врахуванням коефіцієнту.
Чи застосовується коефіцієнт при визначенні бази оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податків на відрядження та які він не повернув у визначений термін?
Відповідно п. 164.5 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 - Сп), де
К - коефіцієнт;
Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.
Згідно пп. 164.2.11 ПКУ, сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ПКУ, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Чи потрібно застосовувати підвищуючий коефіцієнт у випадку отримання фізособою доходу у вигляді призу в негрошовій формі?
Згідно з пп. 164.2.8 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.
Умови оподаткування виграшів та призів зазначено в пункті 170.6 ПКУ.
Так, податковим агентом - оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується загальна сума податку, нарахованого за ставкою 18%, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою 18% .
При цьому під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, визначений пунктом 164.5 ПКУ.
