Почнемо з самої консультації. Вона розміщена в «ЗІР» в підкатегорії 103.02. Висновок її наступний:
«Сума допомоги по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, яка перерахована Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на підставі ст. 47 прим. 1 Закону № 5067 роботодавцю та виплачена ним працівнику оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах».
Чому податківці так вирішили?
Аргументація ДПСУ така.
Статтею 165 ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, суми страхових виплат, які отримує платник податку з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно із законом (пп. 165.1.1 ПКУ).
Водночас п. 164.2 ПКУ визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).
Тому податківці вирішили: оскільки допомога надається працівникам не напряму від Фонду безробіття, а через роботодавця, то підстав застосовувати пільгу немає. І це вже не дохід у вигляді допомоги від Фонду, а інший оподаткований дохід.
А оскільки є дохід, який оподатковується ПДФО, то це дохід оподатковується і військовим збором.
Коментар редакції
Сказати, що нас таке роз’яснення здивувало, це нічого не сказати.
Адже в аналогічному порядку через роботодавця виплачуються від ФСС допомога по вагітності та пологах. Але це не заважає податківцям (і вже досить давно) роз’яснювати, що така допомога не оподатковується. Якщо говорити про «ЗІР», то і зараз в ньому міститься така консультація в підкатегорії 103.04.
Вже не кажучи про те, що Порядок № 306 (навіть примірний договір із центром зайнятості, який наведено в додатку 1 до цього Порядку) не згадують про обов’язок роботодавця оподаткувати таку допомогу. Натомість він має підтвердити цільове використання коштів, для чого центру зайнятості (як передбачає п. 16 Порядку) роботодавцем надаються копії платіжних відомостей, складених на працівників. Про підтвердження використання цих коштів на сплату податків в Порядку №306 ані слова.
До цього наголошувалось, що ця допомога має на меті допомогти тим працівникам, які втратили частину (або і увесь) заробіток під час карантину. Тому забирати в них 19,5% цієї і так не дуже великої допомоги (нагадаємо, що її місячний розмір не може перевищувати 4723 грн.) і повертати її до бюджету, це досить цікаво і фіскально.
Тому ми сподіваємось, що ДПСУ передумає і цю консультацію змінить.
Проте, якщо ні, то роботодавцю доведеться утримати з суми нарахованої допомоги 18% ПДФО та 1,5% ВЗ. І перш ніж виплатити цю допомогу, сплатити цей податок і збір до бюджету. А працівникам виплачувати допомогу вже після її оподаткування.
Але для того, щоб потім не було претензій від Фонду безробіття щодо цільового використання отриманого фінансування, пункт про оподаткування такої допомоги варто включити до договору, який укладатиметься із центром зайнятості.
