Податківці у підкатегорії 103.02 «ЗІР» зазначили, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, ст. 165 якого визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Так, пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 ПКУ передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків та виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів роботодавця за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.
Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.92 р. №2801-XII медичне обслуговування – це діяльність закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов’язана з її наданням.
Медична допомога – це діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.
Враховуючи викладене, вартість послуг з медичного обслуговування у вигляді проведення тестів з метою профілактики захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, що надаються медичним закладом на підставі укладеного договору про медичне обслуговування, фізичній особі (працівнику) за рахунок коштів роботодавця, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, за умови дотримання вимог, визначених пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Але як дотримуватися таких умов податківці у роз'ясненні не навели.
Окремо вони навели пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ. За ними до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.
При цьому якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.
Враховуючи викладене, у разі якщо юридичною особою – роботодавцем недотримуються вимоги пп. 165.1.19 ПКУ, то вартість послуг, безкоштовно наданих фізичним особам - працівникам у вигляді тестування на COVID-19, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких працівників як додаткове благо та оподатковується ПДФО за ставкою 18 %.
При цьому юридична особа, яка надає дохід у вигляді додаткового блага, повинна виконати всі функції податкового агента, визначені ПКУ.