Міністерство економіки та довкілля продовжує інтенсивні консультації з представниками бізнесу за посередництва бізнес-асоціацій та аналітичних центрів щодо просування та обговорення деталей запропонованого страхового фонду компенсацій перших збитків (first loss) до $10 млн за рахунок підняття ставки податку на додану вартість з 20% до 21%, але позиція бізнесу щодо цієї ідеї залишається стриманою.
Згідно з даними агентства «Інтерфакс-Україна», активні консультації без участі представників ЗМІ тривали майже весь минулий тиждень, щонайменше дві зустрічі заплановано на вівторок та одна на середу.
Станом на зараз на підтримку запропонованої моделі створення фонду публічно виступили Федерація роботодавців України (ФРУ), Нафтогазова асоціація України та Ukrainian Food Retail Alliance, тодв як інші три великих бізнес асоціації – Американська торгівельна палата (AmCham), Європейська бізнес асоціація (EBA) та Спілка українських підприємців (СУП) – публічно ще не висловилася з цього приводу, хоча також проводять внутрішні обговорення запропонованої ідеї.
Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман на форумі «Think Small First – Спочатку думай про малих», який провела Національна бізнес-коаліція за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE) 21 вересня, стверджував, що малий бізнес виступає проти цієї ідеї та просить розглянути альтернативну модель, яка не передбачає підвищення ставки ПДВ.
Голова ради ФРУ Дмитро Олійник також раніше зазначав, що федерація виступала за інше джерело поповнення страхового фонду – імпортний збір на некритичні товари.
Заступниця міністра фінансів Світлана Воробей на форумі «Think Small First – Спочатку думай про малих» наголосила, що йдеться про продовольчу безпеку країни, бо зруйновані найбільше логістичні центри, зокрема постачальників продовольчої продукції, через які товари закуповує і малий бізнес.
«Чи правильний, чи ідеальний на 100% цей інструмент? Ні, тому що ми збільшуємо дисбаланс між платниками і неплатниками податків, оскільки ті самі товари в нас на ринку і з ПДВ, і без ПДВ: тобто ті, хто платники ПДВ, будуть мати більше навантаження, більші ризики, але це вихід… Це екстраординарний захід, але такий, який позбавить нас від перебоїв в постачанні харчування… Якщо є інший вихід, який ви вважаєте більш ефективним, ви достатньо маєте до доступу і до Міністерства фінансів, і до Міністерства економіки», – зазначила вона.
Воробей уточнила, що ця ідея обговорюватиметься на зустрічі Мінфіну з Мінекономіки у четвер.
Генеральна директорка BDO в Україні Віра Савченко із посиланням на власне дослідження написала на своїй Facebook-сторінці в ніч на вівторок про 225 приватних компаній і брендів, чиї активи або товари було пошкоджено чи знищено на підконтрольній Україні території і які публічно це оприлюднили.
«Лише у третьому кварталі 2026 року вже 75 епізодів ураження приватного бізнесу – більше, ніж у будь-якому попередньому кварталі з початку повномасштабної війни», – наголосила вона та навела статистику, згідно з якою цьогоріч у другому кварталі таких епізодів було 15, а в першому – 6.
Вона уточнила, що лише за 29 з 225 позицій публічно відомі суми збитків – $0,8 млрд, тимчасом як міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко оцінював їх приблизно у $10 млрд на рік.
Савченко додала, що знищено 2,1 млн кв. м складів – це близько 42% фонду складської нерухомості класу A/B (з урахуванням площ, введених з 2022 року), з них у Київському регіоні втрачено близько 1,5 млн кв. м із 2,2 млн кв. м, або 68%.
«Саме тому критичною є ініціатива Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України створити #firstloss механізм компенсації воєнних збитків бізнесу. Модель ще не фінальна: зараз Мінекономіки разом із Мінфіном, НБУ, ЕКА, страховим ринком та міжнародними партнерами валідує фінансову й операційну конструкцію», – вважає експертка.
Як повідомлялося із посиланням на прем'єр-міністра Сергій Корецького та міністра Кравченка, попередньо йдеться про формування державного внеску у цей спецфонд компенсацій від обстрілів у розмірі біля $1 млрд за рахунок підвищення ставки ПДВ з 20% до 21%, ліміт компенсації у $10 млн та ставку, яку платитимуть учасники програми, у 2% від суми покриття. Передбачається, що міжнародні партнери довнесуть у фонд ще $1-2 млрд, і він зможе запрацювати вже з початку 2027 року через державне «Експортне-кредитне агентство» (ЕКА), але фонд не покриватиме товари.
Вибір на користь підвищення ПДВ як одного із джерел фінансування цього спецфонду у Мінекономіки пояснюють бажанням охопити всі галузі, мінімізувати інфляційний ефект та сприяти детінізації (учасниками програми можуть бути тільки платники ПДВ), тоді як альтернативні джерела, як-от, наприклад, додаткове імпортне мито, програють за цими параметрами. За попередніми оцінками, підняття ставки ПДВ на 1 в.п. може призвести до збільшення інфляції на 0,8 в.п.
Перший заступник профільного парламентського комітету Ярослав Железняк сказав журналістам в кулуарах щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES 2026), що одним із компромісів може стати підвищення ставки ПДВ лише на рік.
Сумніви в тому, що парламент проголосує за підвищення ставки ПДВ для формування подібного фонду висловила голова Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, а голова іншого парламентського комітету – з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів – Галина Третьякова на форумі «Think Small First – Спочатку думай про малих» виступила проти ідеї перенесення цих збитків на споживача, чим, за її словами, є по суті підняття ставки ПДВ.
Представники бізнесу під час обговорення висловлюють побоювання, що гроші від підвищення ПДВ не дійдуть до компенсацій, а відіграти це підвищення потім буде важко, та й саме по собі воно створить поганий прецедент підвищення податків. Вони також закликають уряд звернути увагу на «сірий» та «чорний» ринки як краще джерело наповнення цього фонду.
Читайте також:
