Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Згідно з пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу України платник податку на додану вартість самостійно приймає рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Таке рішення платника податку відображається ним у податковій декларації за той період, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування.
Законом України від 24.10.2013 №657-VII норма пункту 200.6 доповнена новим абзацом, згідно з яким з 1 січня 2014 року платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах. В той же час з цього пункту з 1 січня 2014 року виключена норма, яка передбачала, що якщо платник податку прийняв рішення про зарахування повної або часткової належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку, то зазначена сума не враховувалася при розрахунку бюджетного відшкодування у наступних податкових періодах.
Таким чином, починаючи із звітних періодів 2014 року, якщо платник податку на додану вартість у звітному періоді задекларував у рядку 23.2 Декларації з ПДВ повну або часткову належну йому суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, і ця сума обліковується у особовій картці платника податку як переплата, то в наступних звітних податкових періодах він може цю суму повністю або частково задекларувати в рядку 23.1 як бюджетне відшкодування ПДВ на його розрахунковий рахунок. При цьому слід подати уточнюючі розрахунки за попередні звітні періоди.