Аналізуючи дані ЄРПН при адміністрування податку на додану вартість, фахівці Офісу великих платників податків звернули увагу на непоодинокі випадки не нарахування платниками податкових зобов'язань з ПДВ на дату списання простроченої дебіторської заборгованості за попередньо оплаченими товарами/послугами, які в межах терміну позовної давності не були поставлені.
Безнадійною заборгованістю визнається зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ).
ЦКУ визначає позовну давність, як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Тобто, дебіторська заборгованість за перерахованим авансом, за якою минув термін позовної давності, належатиме до безнадійної на підставі пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ, якщо всі заходи, проведені платником з її стягнення, не призвели до позитивних наслідків.
Разом з цим, слід пам’ятати, що направлення претензій боржникам не є достатнім заходом для досягнення позитивних наслідків по стягненню заборгованості!
По факту визнання дебіторської заборгованості безнадійною, вона підлягає списанню з урахуванням ПДВ, відповідно до вартості оплачених товарів/послуг (з ПДВ).
При цьому, платник податків враховуючи норму п. 198.3 ПКУ, втрачає право на податковий кредит за такими товарами/послугами.
Враховуючи вищевикладене платникам ПДВ необхідно подавши уточнюючий розрахунку до податкової декларації з ПДВ відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при попередній оплаті непоставлених товарів/послуг.
Наявна також і судова практика (постанова Верховного Суду від 06.02.2018 р. у справі №804/7561/15), яка підтверджує необхідність коригування податкового кредиту з ПДВ у випадку списання безнадійної заборгованості.