Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
У зверненні Гетманцева до ДПСУ викладена цікава позиція контролюючого органу у питанні бюджетного відшкодування суми ПДВ. Так, податківці відмовили в частині бюджетного відшкодування заявленого платником податку через те, що виробничі фактори при придбанні яких було сформовано ПК, не брали участі у створенні продукції, що наразі реалізовується за кордон, а призначались для створення продукції (вирощування урожаю) поточного року.
Тобто фактично податківці відмовили в бюджетному відшкодуванні через те, що дохід від використання продукції (а отже і ПЗ з ПДВ) виникатимуть пізніше за дату виникнення ПК. З податківцями важко погодитись, адже такої умови для отримання бюджетного відшкодування та податкового кредиту законодавчо не встановлено.
Розглянемо детальніше, чому позиція податківців хибна.
Право на ПК
Згідно п. 201.10 ПКУ податкова накладна (розрахунок коригування), складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів (послуг) достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Водночас п. 198.2 ПКУ визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Тобто право у платника податку (покупця) виникає за отриманою від постачальника зареєстрованою ПН на дату першої події. Періоди, в які придбані виробничі потужності будуть використані, а тим більше коли виготовлена з них продукція буде реалізована, значення не мають.
Право та умови бюджетного відшкодування
Умови для бюджетного відшкодування викладено у пп. «б» п. 200.4 ПКУ. Ним передбачено такий вид використання від’ємного значення суми податку до сплати, зокрема:
- сума ПДВ повинна бути фактично сплачена отримувачем товарів;
- сума до відшкодування не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ПКУ (реєстраційний ліміт).
Все, інших вимог до суми відшкодування (в тому числі і вимоги фактично використати придбані матеріали) у ПКУ до відшкодування суми від’ємного значення податку не встановлено.
Крім того, після листа Мінфіну від 21.07.2017 р. №11310-09-10/19633 податківці погодилися з правом на бюджетне відшкодування за оплаченими, але не отриманими товарами (наприклад, ІПК від 06.11.2018 р. №4719/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Таким чином, якщо податківці висловлювали позицію щодо можливості бюджетного відшкодування суми, сформованої за рахунок ПК з авансу, то говорити про період реалізації продукції, для якої такі виробничі потужності було придбано, вже точно не доречно.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
