Коментар до ІПК ДПСУ від 30.07.2020 р. №3154/ІПК/99-00-05-06-02-06
Відповідно до п. 198.3 ПКУ податковий кредит формується, виходячи зі сум ПДВ, нарахованих (сплачених) платником податку, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (основних фондів) та наданням послуг.
При цьому нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Ще раз наголошуємо, що зазначені норми говорять як про сплачені, так і про нараховані покупцем суми ПДВ. На жаль, пояснення слова «нарахування» в ПКУ наводиться лише щодо напрямку використання товарів/послуг. А зв'язок між правом на податковий кредит та сплатою суми ПДВ постачальнику – в ПКУ чітко не досліджується.
Натомість податківці, як і раніше, наполягають, що при списанні кредиторської заборгованості за отриманими, але не оплаченими товарами (послугами), покупець має відкоригувати суму свого податкового кредиту.
Про те, як це зробити, можна знайти різні консультації на сайтах податкових органах та в ІПК.
Наприклад, тут ми наводили думку запорізьких податківців, що такий податковий кредит треба зняти на підставі бухгалтерської довідки.
Проте в інших роз’ясненнях податківці наводять два шляхи коригування такого податкового кредиту, залежно від дати складання ПН, якою підтверджено право покупця на цей податковий кредит. Таку позицію податківців ми наводили тут. І ось вона знову наводиться у коментованій ІПК. Зі слів податківців:
- якщо платник податку при придбанні товарів (послуг) на підставі отриманої податкової накладної, складеної до 01.07.2015 р., сформував податковий кредит, то у податковому періоді списання кредиторської заборгованості платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту, сформованого при отриманні неоплачених товарів (послуг). Зменшення податкового кредиту у вказаному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки;
- якщо платник при придбанні товарів/послуг сформував податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної після 01.07.2015 р. та зареєстрованої в ЄРПН, то у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку - покупцю необхідно нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 ПКУ.
Проте, як і раніше, ні підстав сторнувати раніше нарахований податковий кредит, ні визнавати податкове зобов’язання на його суму, у зв’язку зі списанням кредиторської заборгованості за неоплачені товари/послуги, в ПКУ немає.
Як зазначають самі податківці, за п. 198.5 ПКУ ПЗ з ПДВ нараховуються, зокрема, якщо придбані з ПДВ товари (послуги), необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Господарська діяльність – це діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п. 14.1.36 ПКУ).
У даному ж випадку, від того, що покупець отримає товари (послуги) безоплатно, вони не стануть такими, що призначаються для використання не у його господарській діяльності.
А у п. 192.1 ПКУ наведено перелік підстав для коригування ПК з ПДВ, зокрема у разі зміни суми компенсації вартості таких товарів (послуг):
- наступний за постачанням перегляд цін;
- перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала;
- повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.
Крім того, ДПСУ звертає увагу, що відповідно до п. 14.1.257 ПКУ сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою. Проте це стосується саме заборгованості та не відміняє того, що операція з постачання товарів (послуг) мала місце (і на момент свого здійснення передбачала певний розмір грошової компенсації).
Проте слід враховувати, що наведена в коментованій ІПК позиція є сталою і вимога відкоригувати суму ПК застосовується податківцями вже досить давно. Змінюються хіба що поради, як це зробити. Тому ті, хто не бажають втратити цей податковий кредит, мають бути готові захищати свої інтереси під час податкових перевірок і, можливо, навіть у суді.
А якщо постачальник нерезидент?
Якщо кредитором, який пробачає заборгованість за товари, є нерезидент, податківці мають інший підхід. Справа в тому, що для операцій зі ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ПКУ, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України – дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН (п. 198.2 ПКУ).
Випадки, коли податковий кредит підлягає коригуванню, визначені п. 192.1 ПКУ.
А враховуючи те, що при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при ввезенні товарів на митну територію України, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, не змінюється митна вартість товарів та сума ПДВ, сплачена при ввезенні товарів, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.
Раніше аналогічну позицію податківців ми наводили тут.