Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Львівські податківці повідомляють, що у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289.
До податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий п. 1 розд. ІІІ Порядку).
Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п. 6 розд. ІІІ Порядку).
Отже, в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому, обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації.
Від редакції: Ми це питання вже розглядали раніше і погодились із податківцями. Обсяги постачання товарів (послуг) та сума ПДВ, зазначені в податковій накладній, не підтвердженій первинними документами (складеній без факту здійснення господарської операції), не підлягають відображенню у звітності з ПДВ ні особи, яка склала таку податкову накладну, ні особи, яка зазначена в такій ПН як покупець (отримувач).
Але тут є ще одне питання, яке виникає у з'язку із реєстрацією помилкової/зайвої ПН в ЄРПК. Це питання реєстраційного ліміту.
Якщо ПН буде складена без факту здійснення господарської операції і зареєстрована в ЄРПН, вона все зменшить розмір реєстраційного ліміту її надавача та збільшить у отримувача (навіть, без відображення у декларації з ПДВ).
Для виправлення помилки з реєстрації ПН без факту здійснення операції податківці радять особі, яка виписала таку ПН, скласти розрахунок коригування до неї. При цьому наголошується, що такий РК складається саме особою, яка склала ПН, а реєструється її отримувачем. Інших способів зміни значення реєстраційної суми платника податку, у тому числі і у разі складання і реєстрації ПН без факту здійснення господарської операції, не передбачено. Тому, щоб привести у відповідність розмір свого реєстраційного ліміту, продавцю треба скласти складе РК до неї і надіслати його покупцю на реєстрацію.
