Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
25 січня ВРУ прийняла в ІІ читанні проєкт закону №4278, яким вдосконалено та підвищено ефективність здійснення адміністрування податку на додану вартість щодо операцій із ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, а також спрощено сплату податку одержувачами через покладання функцій із його сплати на операторів поштового зв’язку та експрес-перевізників у разі декларування таких товарів із застосуванням відповідних електронних реєстрів міжнародних поштових та експрес-відправлень. Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Законом визначено відповідальними за нарахування та сплату до бюджету податку на додану вартість у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях оператора поштового зв'язку, експрес-перевізника, якщо ним здійснюється декларування таких товарів шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових).
Законом приведено у відповідність положення Податкового та Митного кодексів України в частині визначення бази оподаткування ПДВ та митом у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, шляхом закріплення, що базою оподаткування податком на додану вартість є частина їх митної вартості (для юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців) або частина їх сумарної фактурної вартості (для фізичних осіб), що перевищує неоподатковуваний мінімум (еквівалент 150 євро).
Законом встановлено можливість відстрочення сплати податку на додану вартість - протягом 30 днів з дати оформлення тимчасового реєстру з одночасним поданням додаткового реєстру;
Законом виключено норми, що стосуються питань декларування товарів для митних цілей та порядку здійснення митних формальностей, у зв’язку із включенням відповідних положень до проекту Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях та порядку їх декларування)», який є системно пов’язаним із цим законопроектом.
Проектом передбачено перехідний період щодо початку впровадження положень, передбачених пунктом 180.2-1 статті 180 та підпунктом 191.1.3 пункту 191.1. статті 191 Податкового кодексу України, шляхом зміни пункту 68 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Також 25 січня ВРУ прийнято проект закону №4279 «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях та порядку їх декларування»:
Законом запроваджується електронне декларування міжнародних поштових та експрес-відправлень шляхом подання операторами поштового зв’язку та експрес-перевізниками відповідних реєстрів (тимчасових та додаткових), визначення відомостей, що вносяться у такі реєстри, встановлення процедури та строків їх подання митному органу.
Законом закріплено виключно у письмовій формі декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, що сприятиме автоматизації процесів здійснення їх митного контролю та митного оформлення, а також веденню об’єктивного обліку та формуванню достовірної статистики щодо таких товарів;
Закон усуває суперечності між нормами Митного кодексу України, в частині визначення, що базою оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях на адресу одержувачів-підприємств, є їх сумарна митна вартість;
Законом розширено перелік товарів, переміщення (пересилання) яких забороняється в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, шляхом включення до такого переліку алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів, які переміщуються (пересилаються) на адресу громадян або відправляються громадянами не залежно від вартості, а також щодо пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до переміщення відповідно до законодавства України;
Законом розширено перелік документів, якими може підтверджуватись фактурна вартість товарів громадянами з урахуванням викликів електронної комерції, а також передбачення встановлення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, форми рішення про визначення фактурної вартості товарів відповідно до норм Кодексу.
***
