Загальні особливості
Про строк, протягом якого можна відображати ПК, ми докладно написали в «ДК» №36/2023.
Базові правила такі:
- до 01.01.2022 строк для відображення ПК – 1095 днів з дати господарської операції, на яку мала виписуватися ПН;
- з 01.01.2022 такий строк – 365 днів;
- для ПН, які мали бути виписані до 01.01.2022, діє правило 1095 днів, але якщо такий строк не закінчується 31.12.2022, то останній день, коли можна відобразити ПК, – 31.12.2022.
Починаючи з початку введення воєнного стану, 24.02.2022, до 31.07.2023 (523 дні) строк для відображення ПК був зупинений. З 01.08.2023 такий строк знову поновлений.
Конкретні приклади
Приклад 1 Операції були здійснені протягом березня – липня 2022 року. Але дотепер ПК не відображено.
У цей період строк для відображення ПК був зупинений і поновлений з 01.08.2023. Це означає, що відлічувати строк 365 днів для всіх ПН, які мали бути виписані протягом березня – липня 2022 року, потрібно починаючи з 01.08.2023.
Строк для відображення ПК закінчиться 31.07.2024. Тож починаючи з 01.08.2024 заборгованість за невідображеним ПК стане безнадійною, а тому вона підлягає списанню такою датою:
Д-т 949 К-т 644.
Приклад 2 ПН мала бути виписана 11.04.2019, але дотепер ПК не відображено.
Граничний строк закінчувався 10.04.2022. Але з 24.02.2022 строк зупинено. Між 24.02.2022 і 10.04.2022 – 46 днів.
Таким чином, потрібно відлічити 46 днів після поновлення строку.
Строк поновлено 01.08.2023. Від цієї дати відлічуємо 46 й отримуємо 15.09.2023. Починаючи з 16.09.2023 заборгованість за невідображеним ПК стане безнадійною, а тому вона підлягає списанню такою датою:
Д-т 949 К-т 644.
Приклад 3 ПН мала бути виписана 06.05.2021, але дотепер ПК не відображено.
Граничний строк за умови 1095 днів мав закінчитися 04.05.2024. Але для такого ПК діють перехідні норми – ПК потрібно було відобразити не пізніше 31.12.2022 Проте внаслідок воєнного стану з 24.02.2022 строк давності для відображення ПК зупинено.
Між 24.02.2022 і 31.12.2022 – 310 днів. Строк поновлено 01.08.2023. Від цієї дати відлічуємо 310 і отримуємо 05.06.2024. Починаючи з 06.06.2024 заборгованість за невідображеним ПК стане безнадійною, а тому вона підлягає списанню такою датою:
Д-т 949 К-т 644.
Схожі розрахунки слід зробити щодо кожної заборгованості з ПДВ, яка відображена на субрахунку 644.
Якщо під час придбання запасів заздалегідь було відомо, що постачальник не складатиме податкових накладних на покупця, то облік сум ПДВ буде інший. Так, якщо покупець купував пальне за готівку і не надавав постачальникові інформацію про бажання отримати ПН на такі чеки, очевидно, що постачальник не міг скласти ПН на покупця. Обсяг такого продажу пального постачальник включив до ПН за щоденними підсумками операцій згідно з п. 201.4 ПКУ.
Отже, покупець не зможе отримати податковий кредит за повної відсутності ПН на покупця – адже продавець не має обов’язку її складати, тому вона не складалася і не складатиметься. Симетрично у покупця не виникає права на податковий кредит уже на момент придбання пального за чеком на суму понад 240 грн, тож суми ПДВ у покупця окремо не виділяються на рахунку 644.
Далі, суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству, включаються до первісної вартості придбаних запасів (п. 9 НП(С)БО 9). Тож, якщо підприємство свідомо відмовилося від права на включення вхідного ПДВ до податкового кредиту, воно мало включити його до первісної вартості придбаного пального у періоді такого придбання.
Якщо це не було зроблено у минулих роках, це потрібно виправити як помилку минулих років відповідно до п. 4 НП(С)БО 6.
Отже, підсумуймо:
- якщо на дату придбання постачальник мав обов’язок скласти ПН на покупця, покупець відображає у себе право на податковий кредит із подальшим його списанням на витрати тоді, коли закінчиться строк використання такого права, шляхом включення ПН до податкового кредиту;
- якщо на дату придбання постачальник не мав обов’язку складати ПН на покупця (покупець придбавав товари за готівку і не вимагав від постачальника скласти на нього ПН), то у покупця відповідно не виникає права на податковий кредит і він повинен був включити такі суми ПДВ до первісної вартості придбаних запасів у періоді їх придбання.
