«Інтерфакс-Україна» розповідає, що Уряд України у разі потреби готовий оперативно вжити додаткових податкових заходів і розглядає підвищення основної ставки податку на додану вартість (ПДВ) як найефективніше потенційне джерело додаткових доходів на цьому етапі, – ідеться в опублікованому меморандумі про економічну та фінансову політику щодо 5-го перегляду програми EFF із МВФ.
«На цьому етапі ми, як і раніше, дуже схильні до потенційних потрясінь, а наш простір для маневру в межах поточного пакета ресурсів жорстко обмежений. Тому для забезпечення виконання бюджету ми реагуватимемо на дефіцит доходів або нові потреби у витратах підвищенням податків», – наголошується в документі.
На додачу до оптимізації податкових пільг Уряд обіцяє посилити мобілізацію доходів шляхом розроблення комплексного пакету заходів на повоєнний період із реформування оподаткування викидів CO2, аналізу та оцінки оподаткування видобувних галузей і визначення принципів оподаткування віртуальних активів, які б відповідали правилам ЄС. «Роботу в кількох із цих галузей уже розпочато і буде підтримано технічною допомогою від МВФ та інших партнерів із розвитку», – зазначено в меморандумі.
Згідно з ним, зокрема, триває робота з розробки законодавства про оподаткування медичної марихуани.
«У майбутньому, коли дозволять умови, ми розглянемо реформи, які зроблять податкову систему більш справедливою (наприклад, за рахунок більш прогресивного податку на доходи фізичних осіб). Також, згідно з Національною стратегією доходів, ми плануємо провести комплексну реформу системи спрощеного оподаткування з метою обмеження можливостей для зловживань», – йдеться в документі.
Уряд уточнює, що реформа «спрощенки» буде спрямована на мінімізацію можливостей для середнього та великого бізнесу законно ухилятися від сплати податків або приховувати від оподаткування обсяги реалізації товарів і послуг, зокрема незаконно імпортованих або вироблених, а також буде спрямована на те, щоб зробити економічно недоцільним використання «спрощенки» для виплати зарплати.
Водночас воно нагадує, що такі реформи «спрощенки» потребують адміністративних реформ, зокрема для забезпечення конфіденційності податкових даних у системах Держподатслужби та надання податковим органам доступу до даних про обсяги коштів на рахунках платників податків у банках.
Як зазначено в меморандумі, триває робота над законопроєктом для запровадження вимог до звітності для операторів цифрових платформ і міжнародного обміну даними, що дасть змогу Держподатслужбі отримувати дані від операторів цифрових платформ і міжнародних органів про доходи фізичних осіб, які отримують доходи без реєстрації приватного підприємництва або використовують «спрощенку». Цей законопроєкт буде внесено до парламенту до кінця квітня 2025 року, і це новий структурний маяк програми.
Своєю чергою, експерти МВФ у документах до оновленої за результатами 5-го перегляду програми EFF вважають імовірним нове підвищення податків з огляду на те, що обрізаний, порівняно з початковим проєктом, ухвалений «ресурсний» закон залишив у бюджеті 2025 року значно менше місця для поглинання потенційних шоків, особливо після значних внутрішніх запозичень, що будуть до кінця 2024 року.
«Отже, якщо виникнуть непередбачувані потреби у видатках та/або доходи почнуть відставати, влада зобов'язалася запровадити додаткові податкові заходи, що дадуть змогу зберегти дефіцит керованим і компенсувати вплив будь-якого шоку на борг», – зазначив Фонд, так само вважаючи підвищення основної ставки ПДВ найдоцільнішим, оскільки воно є ефективним, має ширшу базу, що може охопити неформальний сектор, та повністю йде в загальний фонд державного бюджету.
На думку МВФ, реформи зі стимулювання мобілізації внутрішніх доходів у межах Нацстратегії доходів є першочерговим завданням.
«Влада підтвердила свою прихильність оптимізації так званої спрощеної податкової системи, яка наразі надає широкі можливості для ухилення від сплати податків, у середньостроковій перспективі», – зазначив Фонд.
Паралельно необхідно буде активізувати зусилля з боротьби з ухиленням від сплати податків і підвищенням цілісності Держподатслужби та Держмитслужби, це необхідно не тільки для мобілізації більшої кількості ресурсів, а й для підвищення справедливості, ефективності та суспільної підтримки податкової системи, додав МВФ.
У документах наголошується, що Україна взяла зобов'язання досягти цільового показника первинного профіциту в розмірі від 0,5% до 1,5% ВВП на середньострокову перспективу після війни, що відповідає відновленню фіскальної та боргової стійкості.
«Таким чином, доходи, особливо податки, мають залишатися на підвищеному рівні в післявоєнний період. Крім того, будь-які запозичення мають здійснюватися на досить пільгових умовах, а доступ на міжнародний ринок повинен бути відновлений пізніше і обачно», – зазначає МВФ.