Податківці у підкатегорії 101.16 ЗІР нагадують, що підпунктом «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Згідно з пп. 196.1.3 п. 196 ст. 196 ПКУ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 18 листопада 2021 року №1909-IX «Про страхування» (далі – Закон №1909) страхова виплата (страхове відшкодування) – грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.
Згідно з п. 2 ст. 94 Закону №1909 розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником або відповідно до законодавства під час укладення договору страхування або внесення змін до такого договору.
Оскільки послуги з ремонту автомобіля є об’єктом оподаткування ПДВ, особа, яка виконує ремонт автомобіля, відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ на дату, що сталася раніше (отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості ремонту автомобіля або фактичного надання послуг по ремонту автомобіля) визначає податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості ремонту, та зобов’язана скласти, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну за такою операцією.
Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу, податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).
Правила складання зведеної податкової накладної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ визначено Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за №137/28267, зі змінами (далі – Порядок 1307).
Відповідно до п. 8 Порядку №1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 - 15 Порядку №1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться позначка «X» та зазначається тип причини, зокрема «13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».
Отже, власник автомобіля при отриманні послуг з ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією, відносить до податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та в тому самому звітному періоді визначає податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією, та складає податкову накладну з типом причини «13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».