Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до ст. 181 Закону України від 21 березня 1991 року №875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зі змінами та доповненнями, інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.
Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання дотації роботодавцю за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року №1836.
Відповідно до пп. 138.8.2 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування у складі прямих витрат, які включаються до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно з п. 138.4 ст. 138 ПКУ витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Отже, витрати на оплату праці враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування у складі витрат операційної діяльності у звітному періоді, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Витрати на оплату праці персоналу, які відносяться до складу інших витрат, визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені (нараховані).
Відповідно до пп. 135.5.10 п. 135.5 ст. 135 ПКУ суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку, враховуються при визначенні об’єкта оподаткування у складі інших доходів.
Пунктом 137.2 ст. 137 ПКУ встановлено, що доходом у разі отримання коштів цільового фінансування з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або бюджетів визнається:
— цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов витрачання таких коштів на виконання в майбутньому певних заходів — з моменту його фактичного отримання;
— цільове фінансування, крім випадків, зазначених у підпунктах 137.2.1 і 137.2.2 цього пункту, протягом тих періодів, у яких були здійснені витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.
Враховуючи викладене, якщо виплата заробітної плати інвалідам здійснюється за рахунок дотації на створення робочих місць для працевлаштування безробітних за направленням державної служби зайнятості, то сума дотацій, яку отримано після врахування у складі витрат сум заробітної плати таких працівників, має включатись до складу доходу на дату її фактичного отримання.
Якщо дотації для покриття заробітної плати інвалідам отримано до здійснення витрат на виплату заробітної плати, сума дотацій враховується у складі доходу платника податку у звітному періоді, в якому визнаються у складі витрат платника податку витрати на виплату заробітної плати.
