Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Витрати на технічне обслуговування транспортного засобу відповідно до норм ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), залежно від призначення таких основних засобів, можуть бути враховані при визначенні об’єкта оподаткування: у складі загальновиробничих витрат, якщо здійснюються витрати на утримання, експлуатацію основних засобів загальновиробничого призначення (абз. «г» пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 ПКУ).
З урахуванням зазначеного, якщо транспортний засіб використовується платником податку у власній господарській діяльності, то витрати на його технічне обслуговування як витрати, пов’язані з утриманням, експлуатацією основних засобів, враховуються у складі витрат при обчисленні податку на прибуток.
Разом з тим витрати на мийку та прибирання транспортного засобу не відносяться до технічного обслуговування і відповідно не включаються до складу витрат.
Порядок проведення технічного обслуговування та ремонту дорожніх транспортних засобів, що поширюється на юридичних і фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів), незалежно від форми власності, визначено нормами Положенням про технічне обслуговування i ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу України від 30.03.98 р. №102.
Усі витрати платника податку на техобслуговування транспортних засобів мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними й іншими документами, обов’язковість ведення і збереження яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.2 ст. 138 ПКУ).
