Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФСУ у листі від 28.09.2016 р. №21036/6/99-99-15-02-02-15 зазначила: якщо підприємство здійснює платежі, які згідно з правилами бухобліку визнаються роялті, а для цілей оподаткування податком на прибуток такі платежі не підпадають під визначення роялті, то до таких доходів нерезидента, із джерелом походження з України п. 141.4 ПКУ не застосовується.
Проте, відповідно до п. 3.2 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Отже, оскільки міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над положеннями ПКУ та містять власні визначення понять та положень, то у разі застосування правил міжнародного договору при виплаті роялті нерезиденту (звільнення від оподаткування або зниження ставки) для визначення поняття роялті застосовуються положення такого міжнародного договору.
