Статтею 139 ПКУ визначено порядок коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), у тому числі резервів сумнівних боргів, - нагадує "Вісник. Офіційно про податки".
Фінансовий результат до оподаткування збільшується:
- на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
- на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.
Фінансовий результат до оподаткування зменшується:
- на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НПБО або МСФЗ;
- на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.
Зокрема, безнадійною заборгованістю є заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону №2343 банкрутство — визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Банкрут — боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлено господарським судом (п. 1 ст. 37 Закону №2343).
Таким чином, у разі наявності постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участю сторін, заборгованість визнається безнадійною відповідно до вимог пп. «з» пп. 14.1.11 ПКУ і фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму такої списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів).
***
Читайте також: Списання платником податку на прибуток дебіторської заборгованості