Представництво отримує кошти від нерезидента: які податкові наслідки?

С першу зазначимо, що платником податку на прибуток є нерезидент, а не його постійне представництво. Тому за фінансовими результатами роботи постійного представництва складає фінзвітність і подає декларацію з податку на прибуток нерезидент. Хоча він може й уповноважити постійне представництво на подання фінзвітності і декларації. Причому зазначена фінзвітність складається тільки за наслідками діяльності постійного представництва.

Чи включаються кошти від нерезидента до доходу представництва?

Податкова зазначила, що кошти, перераховані нерезидентом постійному представництву для його утримання або розрахунків із резидентами за надані послуги (виконані роботи) нерезидентові, враховуються під час визначення фінрезультату до оподаткування та, відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухобліку.

З цього випливає: якщо за правилами бухобліку такі кошти включаються до складу доходів, то і для податкового обліку такі кошти будуть доходами. Відповідно, оплата за рахунок отриманих коштів послуг, зарплати, податків включатиметься до складу витрат постійного представництва.

На представництва іноземних СГ поширюються норми Закону про бухоблік (ч. 1 ст. 2).

Для представництв іноземних СГ, крім тих, що зобов’язані складати фінзвітність за МСФЗ, встановлюється скорочена за показниками фінзвітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік).

Тобто постійні представництва складають фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (форми №1-м і 2-м) за правилами НП(С)БО 25.

Розрахунки між підприємством та його відокремленим підрозділом обліковують на субрахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки»: згідно з Інструкцією №291 на ньому ведуть облік внутрішньогосподарських розрахунків з виробничими одиницями і господарствами, виділеними на окремий баланс, за взаємним:

• відпуском матеріальних цінностей;
• реалізацією продукції, робіт, послуг;
• передачею витрат загальноуправлінської діяльності;
• виплатою заробітної плати працівникам цих господарств;
• за іншими видами розрахунків.

Передачу активів від одного підрозділу (філії) іншому, виділеному на окремий баланс, відображають за кредитом рахунків обліку відповідних активів і дебетом субрахунку 683, а їх одержання – зворотною кореспонденцією цих рахунків.

Таким чином, якщо представництво виділено на окремий баланс, отримання коштів від нерезидента відображають у бухобліку представництва проведенням Д-т 312 К-т 683.

А нарахування витрат показують також у кореспонденції з субрахунком 683:

– Д-т 683 К-т 631 – отримані послуги від резидента;

– Д-т 631 К-т 311 – оплачені послуги;

– Д-т 683 К-т 661, 651 – нарахована зарплата, ЄСВ;

– Д-т 661 К-т 641, 642 – утримані ПДФО, ВЗ;

– Д-т 661 К-т 311 – перерахована зарплата на банківські рахунки працівників;

– Д-т 641, 642, 651 – сплачені ЄСВ, ПДФО, ВЗ.

Таким чином, щодо операцій, які наведені у запитанні, на нашу думку, у постійного представництва не виникатиме доходів і витрат. Отже, фінрезультат до оподаткування за цими операціями буде нульовий. Але для уникнення непорозумінь рекомендуємо звернутися за консультацією до Мінфіну.