За якою формою звітуємо?
Це питання могло виникнути тому, що нещодавно до форми декларації з податку на прибуток було внесено зміни.
Мінфін наказом від 05.12.2024 №621 затвердив ці зміни. Вони були внесені з метою реалізації положень Закону від 18.06.2024 №3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
Нагадаємо, що цим Законом внесено зміни до ПКУ, зокрема щодо:
- уточнення положень, якими визначається база оподаткування операцій резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах;
- уточнення положень, якими визначаються різниці при здійсненні фінансових операцій, передбачених пп. 140.4.3, абзацом четвертим пп. 140.5.4 та абзацом третім пп. 140.5.5-1 ПКУ;
- доповнення положеннями щодо проведення інвентаризації визначених п. 43-1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ основних засобів, які були у використанні та введені в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні;
- доповнення положеннями щодо призначення основних засобів у вигляді житлових будинків (окремих квартир, кімнат тощо), розташованих на території України та придбаних платником податку у період дії воєнного стану для використання в господарській діяльності, відповідно до п. 69 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
У зв’язку з цим змінилися:
- додаток ПН (виключено рядок 23 таблиці 1, а у примітці 7 цифри «34» замінено цифрою «33»);
- додаток РІ до рядка 03 РІ (у новій редакції викладено рядки 3.2.3.3, 3.1.6.2 та 3.1.7.1);
- додаток ДІЯ до рядка 06.3 (у новій редакції викладено рядки 14.6, 22.2, 28.2).
А додаток АМ і взагалі було викладено у новій редакції.
Наказ №621 набрав чинності з дня його офіційного опублікування (21 січня 2025 року). Тоді ж набрав чинності й інший Наказ Мінфіну, від 24.12.2024 №659, яким було внесено уточнення до Наказу №621. Тож вказані зміни до декларації діють з цієї ж дати.
За п. 46.6 ПКУ оскільки Наказ опубліковано у І кварталі, то застосування оновленої форми декларації розпочнеться при звітуванні за ІІ квартал 2025 року.
А поки що звітуємо за попередньою формою декларації, затвердженою Наказом Мінфіну від 20.10.2015 №897 (у редакції Наказу Мінфіну від 06.03.2024 №111, електронний ідентифікатор форми J0100126).
В які строки подається декларація з податку на прибуток за 2024 рік?
ПКУ містить два варіанти подання цієї декларації. Частина платників звітує щокварталу, інша частина – лише за рік. Але усі вони, безумовно, мають подати декларацію за рік.
Повторимо, хто і коли звітує з податку на прибуток.
За п. 137.5 ПКУ річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період не перевищує 40 млн гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;
г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ПКУ;
ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ПКУ;
д) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39-2 та розд. ІІІ ПКУ.
Тобто інші платники податку на прибуток повинні звітувати щокварталу!
Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному кварталу – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 ПКУ);
- календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.6 ПКУ).
Декларація з податку на прибуток складається наростаючим підсумком. Тому і для тих, хто звітує раз на рік, і для тих, хто звітує щокварталу (і зазвичай подає декларацію протягом 40 днів після закінчення кварталу), встановлено однакові строки подання декларації за цілий рік. Це 60 днів після закінчення року.
У 2025 році такий строк минає 1 лютого. Але оскільки цей день припадає на вихідний (субота), то останній день, коли можна подати декларацію з податку на прибуток за 2024 рік без запізнення – це 3 березня 2025 року!
Не забуваємо і про те, що мало подати декларацію, треба визначити у ній суму податку до сплати і сплатити його протягом 10 календарних днів. Вони рахуються не від 3-го, а від 1 березня (фактичної дати закінчення строку подання декларації, без урахування перенесення). Отже, граничний день сплати податку на прибуток за 2024 рік – це 11 березня 2025 року!
Окрема ситуація із сільгоспвиробниками. Адже для них звітний період – рік, а не в кожного з них звітним періодом є рік календарний (тобто с січня по грудень)!
Виробники сільськогосподарської продукції мають право обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року. А раз так, то і строки звітування в них окремі!
Наприклад, як звітувати платнику податку на прибуток підприємств, основною діяльністю якого є виробництво сільськогосподарської продукції та який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на загальну систему оподаткування з 01 січня 2024 року і обрав «особливий» податковий (звітний) період, передбачений для виробників сільськогосподарської продукції?
Податківці у «ЗІР» кажуть: такий платник податку має подати декларацію з податку на прибуток за період з 01 січня по 30 червня 2024 року та повідомити контролюючий орган про такий перехід шляхом надання відповідних пояснень до декларації. Цю декларацію подають протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) півріччя. А отже, за 2024 рік подавати її знову не потрібно.
А якщо протягом 2024 року була зміна системи оподаткування?
Якщо перехід на загальну систему оподаткування відбувся з 1 січня 2024 року, то питань не виникає – платник увесь 2024 рік був платником податку на прибуток. Зверніть увагу, що платники єдиного податку, які протягом року перейшли на загальну систему оподаткування, застосовують річний податковий (звітний) період як новостворені платники податку на прибуток підприємств. Тобто в цій ситуації платник подає декларацію за весь 2024 рік, до 3 березня 2025 року (включно).
А якщо перехід відбувся в середині 2024 року?
Такі платники податку на прибуток теж користуються річним податковим звітним періодом, який для них починається з дати переходу на загальну систему оподаткування і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (крім виробників сільськогосподарської продукції), а у разі ліквідації платника після переходу на загальну систему оподаткування – закінчується датою ліквідації.
Отже, подаємо річну декларацію до 3 березня 2025 року, але не за весь рік, а тільки з показниками за період перебування на загальній системі оподаткування.
Якщо ж навпаки, протягом 2024 року платник перейшов на спрощену систему оподаткування, то він теж складає декларацію з податку на прибуток тільки за період перебування на загальній системі оподаткування. Проте подає її за податковий (звітний) період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) періоду. Таким чином, річну декларацію подавати таким колишнім платникам податку на прибуток вже не потрібно.
Куди подавати декларацію?
Базовий варіант – це орган ДПС за вашим місцезнаходженням, тобто за основним місцем обліку.
Проте якщо протягом 2024 року у вас була зміна місцезнаходження, то слід врахувати таке.
Порядок зміни контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, території територіальної громади або ДПІ обслуговування регламентується нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №1588).
Відповідно до п. 10.13 розд. Х Порядку №1588 платник податків, який згідно з п. 10.2 розд.Х Порядку №1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.
Пунктом 10.2 розд. Х Порядку №1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Це означає, що платник податку на прибуток у разі зміни місцезнаходження, пов’язаної зі зміною контролюючого органу, подає декларацію та сплачує податок на прибуток за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року).
Простіше кажучи, якщо ви переїхали у 2024 році, то до 31.12.2024 ви звітуєте і сплачуєте податок на прибуток за старою адресою. Але за увесь 2024 рік ви звітуєте і сплачуєте податок вже у 2025 році. Бюджетний період зміни основного місця обліку (2024 рік) закінчився, – тож тепер звітуємо і платимо податок за новою адресою.
Чи треба подавати декларацію, якщо підприємство простоювало?
Зазвичай платники податків користуються правом не подавати податкову звітність, якщо немає показників, які потребують декларування. Адже п. 49.2 ПКУ вимагає подавати звіти лише в разі, якщо у звітному періоді виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню. І податківці не заперечують, що це правило можна застосовувати у зворотному напрямі: якщо таких об’єктів чи показників немає, податкову декларацію можна і не подавати.
Проте це правило не працює щодо декларації з податку на прибуток. Адже одним з її додатків, який є невід’ємною частиною декларації, є фінансова звітність юрособи. А фінзвітність складають усі, адже збитковість або нульовий фінансовий результат не звільняє від обов’язку вести бухоблік та складати фінзвітність.
Отже, незалежно від того, працювали ви у 2024 році чи простоювали, був у вас прибуток чи ні, декларацію треба подавати обов’язково!
Що загрожує за неподання декларації за 2024 рік?
Скажімо, ви, всупереч зазначеному вище, все ж таки не подали декларацію з податку на прибуток. Можливо, навіть таку, в якій суми податку до сплати не було. Чи штрафуватимуть вас за це?
Так! Адже мораторій на застосування штрафів вже закінчився (ще з 01.08.2023). А за неподання податкової декларації або за порушення встановлених строків її подання п. 120.1 ПКУ передбачає два розміри штрафів:
- 340 грн – за перше таке порушення;
- 1020 грн – за кожне наступне таке порушення в разі, якщо до вас протягом року було застосовано штраф за таке порушення.
Зверніть увагу, що у податківців залишається право не прийняти податкову декларацію у разі, якщо порушено вимоги ст. 48 або 49 ПКУ. Наприклад, якщо в декларації відсутні її обов’язкові реквізити. Або якщо якийсь із заповнених рядків декларації вимагав подання додатка, а він не був поданий. Це стосується, звісно, і неподання фінзвітності, адже вона, як вже було сказано, теж є додатком до декларації і її невід’ємною частиною. Або якщо були порушені правила подання декларації. Саме тому ми завжди рекомендуємо не відкладати подання декларацій на останній момент, – адже якщо декларацію не приймуть, є можливість дізнатися про порушення (що саме не сподобалося податківцям) і вчасно їх виправити.
Втім, оскільки воєнний стан все ще не скасовано і не припинено, залишається одна загальна «воєнна» пільга. Її передбачено п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Зверніть увагу, що сам воєнний стан, хоч і є форс-мажором, не звільняє від обов’язків подавати податкову звітність та сплачувати податки. Тобто щоб скористатися такою пільгою, ви маєте документально довести, що можливості подавати звітність та платити податки у вас справді не було!
Для того щоб скористатися такою пільгою, платник податків має подати заяву і всі підтвердні документи про неможливість виконання податкових обов’язків відповідно до Наказу Мінфіну від 29.07.2022 №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ». Нині таку заяву і документи вимагається подати не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (п. 4 розділу ІІ Порядку).
Для деяких платників податку на прибуток п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачає і ще одну «воєнну» пільгу.
Платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності за неподання або несвоєчасне подання річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, уточнюючого розрахунку до річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що подається у разі, якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Як скласти декларацію з податку на прибуток?
Це питання теж може виникнути, і недарма. Адже порядку складання цього звіту Мінфін і досі не затвердив. Тож при складанні цієї декларації бухгалтеру доводиться спиратися на власний досвід, назви рядків та додатків і на численні роз’яснення від ДПС.
Зараз ми наведемо кілька найбільш загальні із них, про які має знати кожен бухгалтер:
1. Декларація з податку на прибуток підприємств заповнюється на підставі первинних документів, складених відповідно до бухгалтерського обліку, у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
З одного боку, це очевидно – адже гривня як одиниця виміру наведена в самій декларації (зверху її табличної частини). З іншого боку – об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінрезультат до оподаткування. Він зазначається у фінзвітності, що є додатком до декларації. Але у фінзвітності цей показник наводиться в тисячах гривень. І як бути в такій ситуації? Як «разокруглити» тисячі гривень до гривень правильно?
Саме тому податківці у «ЗІР» рекомендують орієнтуватися не стільки на показники фінзвітності, а на самі первинні документи, на підставі яких було пораховано той фінрезультат та інші показники, які використовуються в декларації.
Тобто бухоблік (який ви ведете на підставі первинних документів) ви ведете у гривнях з копійками. І коли складали фінзвітність, ви зробили округлення до тисяч гривень. Тепер, для складання декларації з податку на прибуток, ви повертаєтесь назад і зазначаєте ці показники такими, які вони є в бухобліку. Тільки знову округлюєте їх, але вже до гривень без копійок.
2. Декларація з податку на прибуток складається наростаючим підсумком.
Тобто якщо ви звітували з цього податку щокварталу, то ви вже знаєте про цей принцип, і пояснювати вам, як застосувати його при складанні декларації за рік, не потрібно.
Якщо ж ви – новостворений платник податку і звітуєте вперше, пояснимо. У річній декларації треба зазначити усі показники, які передбачає її форма, у значенні, яке дорівнює річному підсумку, тобто з дати вашого заснування до 31 грудня звітного року (включно).
Наприклад, якщо в певних кварталах ви мали збитки, а в інших – прибутки, це не показується окремо. У декларації за рік відображається загальний річний фінрезультат. Таким чином, збитки одного періоду зменшуються за рахунок прибутків інших, і навпаки.
3. Декларацію з податку на прибуток можна подати трьома способами, передбаченими п. 49.3 ПКУ. Тобто особисто, поштою або електронним способом. Але платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу тільки в електронній формі (про що говорить п. 49.4 ПКУ).
Спосіб подання декларації впливає і на її заповнення. Наприклад, в паперовій формі будуть «живі» підписи осіб, які її склали, а електронну форму слід підписати електронними підписами.
Якщо якийсь з рядків декларації не має показників для заповнення, то в паперовій формі робимо прочерки, а в електронній формі – просто залишаємо ці рядки не заповненими.
Далі ми розглянемо складання декларації вже рядок за рядком та додаток за додатком. Але зробимо це в окремій статті.