Це – вже сорок перший (і четвертий у 2021 році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності. У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за понад місяць, що минув з написання останньої розсилки.
Сьогодні ми:
- зазначимо, що Мінфін пропонує зміни до Митного кодексу для прискорення процедури митного оформлення;
- проінформуємо, що Білорусь вводить ліцензування на імпорт українських товарів;
- з’ясуємо, кого будуть карати податківці за порушення у сфері ЗЕД;
- наголосимо, що Мінфін затвердив наказ щодо спеціальних транзитних спрощень.
Гарного вам читання!
***
Мінфін пропонує зміни до Митного кодексу для прискорення процедури митного оформлення
Наприкінці травня Мінфін розмістив проєкт Наказу, метою якого є приведення положень Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа у відповідність до положень МКУ та постанови КМУ від 24.04.2019 р. №344, а також забезпечення реалізації п. 38 розділу VI розпорядження КМУ від 13.05.2020 р. №569-р.
Зокрема, проєктом Наказу передбачено внесення змін, які передбачатимуть:
- визначення автоматичною системою митного оформлення, чи необхідна участь посадової особи у митному оформленні або митні формальності можна провести в автоматичному режимі. При цьому говориться про цілодобове автоматичне виконання митного оформлення;
- можливість проведення всіх або окремих митних формальностей посадовими особами інших митних органів, ніж ті, до зони діяльності яких пред’явлено товари та транспортні засоби комерційного призначення.
Білорусь вводить ліцензування на імпорт українських товарів
28 травня Білорусь запровадила режим індивідуального ліцензування на імпорт низки українських товарів, у тому числі сільгосптехніки та продуктів.
Про це повідомив торговий представник України Тарас Качка.
«За оперативною інформацією Білорусь запровадила режим індивідуального ліцензування на імпорт низки українських товарів: кондитерські вироби, шоколад, соки, пиво, плити ДСП і ДВП, обої, туалетний папір і упаковка, цегла, керамічна плитка, скляні ампули, сільгосптехніка для сіяння, пральні машини та меблі», – повідомив він у Facebook.
За його словами, це рішення затверджене постановою Ради міністрів Білорусі від 26 травня №292. Вона набере чинності через 10 днів після публікації і розрахована на 6 місяців. Про це ми писали тут.
Штрафи у зовнішньоекономічній діяльності: кого каратимуть податківці?
26 травня на черговому засіданні КМУ було ухвалено Порядок застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства.
Цей Порядок визначає механізм застосування податківцями застосування штрафів за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів) та встановлює розмір штрафних санкцій.
Порушеннями, за які ДПС буде карати, за вищенаведеним порядком є:
- розрахунки на території України. Наразі цей перелік операцій зазначений у ч. 2 ст. 5 Закону №2473;
- проведення розрахунків за валютними операціями;
- торгівля валютними цінностями та транскордонного переказу валютних цінностей;
- здійснення окремих операцій в іноземній валюті;
- здійснення валютних операцій в умовах запроваджених заходів захисту. Але ці заходи стосуються банків, а не підприємств.
29 травня постанову №524 було опубліковано в «Урядовому кур'єрі» №102. Відповідно Порядок почав діяти з цієї дати. Про це все ми писали тут.
Мінфін затвердив наказ щодо спеціальних транзитних спрощень
Для повноцінного функціонування механізму фінансового гарантування у режимі спільного транзиту та спеціальних транзитних спрощень Мінфіном прийнято наказ від 06.04.2021 р. №200 «Про деякі питання забезпечення сплати митного боргу в режимі спільного транзиту». Він почав діяти з 28 травня.
Наказом спрощується для бізнесу здійснення транзитних операцій з використанням фінансових гарантій, а саме: затверджується порядок забезпечення сплати митного боргу в режимі спільного транзиту зі застосуванням електронної системи управління гарантіями, яка є складовою національної електронної транзитної системи (аналог NCTS*).
Затверджений порядок, зокрема, визначає:
- прийняття фінансових гарантій, їх реєстрацію та облік;
- скасування реєстрації, відкликання та вивільнення фінансових гарантій;
- облік резервування та вивільнення базової суми загальної фінансової гарантії або звільнення від гарантії, що здійснюється зі застосуванням електронної системи управління гарантіями.
Про це читайте у нашій новині за посиланням.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»