Це – вже сорок шостий (і дев’ятий у 2021 році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності. У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за більше ніж місяць, що минув з написання останньої розсилки:
- розповімо про оприлюднення постанови №1288 щодо періодичної митної декларації на електроенергію;
- нагадаємо, з якого періоду розпочинається відлік граничного строку розрахунків при здійсненні імпортних операцій;
- дізнаємося, коли при здійсненні ЗЕД слід застосовувати строк давності у 4 роки;
- повідомимо, що ВРУ прийняла Закон «Про мультимодальні перевезення»;
- зауважимо, що депутати підтримали у І читанні оновлення закону про поштовий зв'язок.
Гарного вам читання!
***
Оприлюднено постанову №1288 щодо періодичної митної декларації на електроенергію
Постанова КМУ від 24 листопада 2021 р. №1228 про внесення змін до Положення про митні декларації щодо переміщення через кордон електроенергії (про проєкт якої ми писали тут) була розміщена 26 листопада на сайті КМУ.
З текстом передбачених нею змін можна ознайомитись тут.
Зокрема, до Положення про митні декларації (затвердженого постановою №450 від 21.05.2012 р.) внесено такі зміни:
- передбачається, що випуск товарів митним органом може здійснюватись після оформлення періодичної митної декларації у випадку, якщо такі товари переміщуються через митний кордон України лініями електропередачі;
- встановлюються строки для подання додаткової декларації у разі переміщення товарів через митний кордон України лініями електропередачі, під час якого виникають відхилення перетікань електричної енергії від планових значень, пов’язані із забезпеченням паралельної роботи між енергосистемами країн (або їх частинами)- до 25 числа місяця, що настає за кожним календарним місяцем переміщення цих товарів через митний кордон України.
Про це докладніше ми розповідали тут.
З якого періоду розпочинається відлік граничного строку розрахунків при здійсненні імпортних операцій?
Податківці зазначили, що відлік граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів банк розпочинає з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку).
У разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7.
Коли при здійсненні ЗЕД слід застосовувати строк давності у 4 роки?
Податківці підкреслили, що ст. 8 Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, встановлено строк позовної давності чотири роки.
Ця Конвенція застосовується лише в тих випадках, коли комерційні підприємства сторін договору міжнародної купівлі-продажу товарів у момент його укладення перебувають у Договірних державах.
До сфери дії Конвенції входять лише договори міжнародної купівлі-продажу, за винятком тих, перелік яких наведено у ст. 4 – 6 Конвенції.
Тобто платник податку на прибуток може застосовувати до заборгованості, що виникла за зовнішньоекономічним договором купівлі - продажу товарів, термін позовної давності 4 роки за умови, що сторони договору належать до країн - учасниць Конвенції та умови договору передбачають застосування норм Конвенції.
ВРУ прийняла Закон «Про мультимодальні перевезення»
17 листопада ВРУ прийняла проект Закону за №4258 «Про мультимодальні перевезення».
Закон визначає правові та організаційні засади мультимодальних перевезень і спрямований на створення умов для їх розвитку та вдосконалення, заохочення використання більш екологічно чистих видів транспорту з метою охорони довкілля, запобігання змінам клімату та надмірному споживанню енергії.
Закон передбачає імплементацію Директиви Ради 92/106/ЄЕС від 07 грудня 1992 року про встановлення спільних правил для окремих видів комбінованих перевезень вантажів між державами-членами.
Депутати підтримали у І читанні оновлення закону про поштовий зв'язок
18 листопада Верховною Радою України було прийнято за основу проєкт Закону «Про поштовий зв’язок» (проєкт Закону зареєстровано за №4353).
З метою приведення Закону «Про поштовий зв’язок» у відповідність із положеннями Директиви 97/67/ЄС проєктом Закону пропонується закріпити, що до універсальних послуг поштового зв’язку належать послуги з пересилання:
- простих поштових відправлень, реєстрованих та з оголошеною цінністю листів масою до 2 кг;
- посилок без оголошеної цінності масою до 10 кг;
- відправлень для сліпих масою до 7 кг.
Проєкт Закону передбачає, що універсальні послуги поштового зв’язку надаються призначеним оператором поштового зв’язку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»