Київське міське відділення Фонду з ТВП нагадує, що обов’язковими при оформленні листків непрацездатності є:
- кутовий штамп і печатка закладу охорони здоров’я»;
- підкреслене слово «первинний» або «продовження»;
- печатки лікаря при відкритті листків непрацездатності;
- зазначена причина непрацездатності;
- зазначений режим лікування;
- після стаціонарного лікування вказується прізвище лікаря, прізвище завідувача відділення, а також їх підписи;
- у разі продовження листка непрацездатності понад 10 днів вказується прізвище завідувача відділення;
- у листках непрацездатності, виданих на термін понад 30 днів, зазначаються прізвища голови і членів лікувально-консультаційної комісії (далі — ЛКК) закладу охорони здоров’я;
- зазначається вік хворої дитини, за якою здійснювався догляд;
- вказується прізвище лікаря при закритті листка непрацездатності.
При перевірці оформлення листків непрацездатності звертають увагу на наявність виправлень. Відповідно до п. 4.5. Інструкції №532 на бланку листка непрацездатності дозволяється не більше двох виправлень (крім пунктів 2 і 4 графи лицьового боку листка непрацездатності «Причина непрацездатності», які виправленню не підлягають).
Якщо листок непрацездатності містить більше двох виправлень, його вважають зіпсованим і він підлягає заміні. Будь-яке виправлення має бути оформлене належним чином ― виправлений текст засвідчено записом «Виправленому вірити», підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності».
Проте виданий листок непрацездатності не завжди є гарантією того, що матеріальне забезпечення працівнику буде надане, у зв'язку з тим, що остаточне рішення про оплату листка непрацездатності приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації, яке оформлюється відповідним протоколом. При цьому, документи для призначення певного виду допомоги розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.
Законом №1105 передбачений вичерпний перелік підстав, при яких комісія має право відмовити в оплаті лікарняного. Найбільш поширеними з них є:
- настання тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
- за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
- порушення режиму лікування застрахованими особами.
