Перший - законопроект №2531а, який був внесений Кабінетом міністрів.
Документом передбачається "відкрити" систему державного нагляду із можливістю вільного доступу через мережу інтернет до бази перевірок та їх результатів. Також контролюючі органи матимуть право повідомляти підприємців про перевірки електронною поштою.
Такий підхід, безумовно, вдосконалить відносини у сфері державного нагляду - через впровадження простих, зрозумілих в прозорих правил проведення перевірок.
Дуже важливим у цьому законопроекті є те, що застосовуватиметься єдиний підхід до адміністративних стягнень за порушення, що практично виключає корупційні дії з боку перевіряючих.
Документом також передбачається підвищити відповідальність посадових осіб органів державного нагляду.
Другий - законопроект №2418а - зменшує кількість контролюючих органів, які не керувалися основними принципами державної політики у сфері державного нагляду, звужує повноваження і обмежує їх втручання в господарську діяльність.
Цей законопроект вимагає конкретизувати підстави для здійснення перевірок та встановлює чіткі строки їх проведення - 10 днів, а для малого підприємництва – 5 днів.
Для планових перевірок періодичність буде встановлюватися відповідно до ступеня ризику провадження діяльності (високий – раз на 2 роки, середній – раз на 3 роки, незначний – раз на 5 років).
Третій законопроект, за який проголосували народні обранці - №3153. Про нього "ДК" уже писав тут >>>
Він передбачає, що позапланові перевірки відповідно до закону можуть проводитися за дозволом Кабміну, за бажанням підприємця, за рішенням суду та за дозволом Державної регуляторної служби.
Документом також запроваджується мораторій на здійснення планових перевірок до 30 червня 2016 року. Не буде це правило розповсюджуватися на планові заходи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби в частині перевірки безпечності та якості харчових продуктів.
До зазначеного терміну уряд повинен затвердити Стратегію та програму реформування системи державного нагляду.
Норми закону також залишають чинними мораторій на перевірки суб’єктів господарювання з обсягом доходу до 20 млн гривень.
Такий підхід не нестиме адміністративного навантаження на малий бізнес та, що головне, поверне державі функцію контролю за якістю і безпечністю продукції та усіх видів робіт і послуг, а громадянам – гарантований Конституцією захист своїх прав у разі їх порушення.
Четвертий законопроект - №2422а - передбачає внести зміни до деяких законів з техногенної та пожежної безпеки, захисту прав споживачів, санітарно-епідеміологічного нагляду, архітектурно-будівельного контролю аби встановити окремі норми щодо державного нагляду у цих сферах.
У разі прийняття у другому читанні доопрацьованих попередніх трьох проектів законів, які визначають основні принципи та функції у системі державного нагляду, особливого значення для реформування цієї сфери на рівні закону він не має.
Історія питання
Півтора роки тому уряд ухвалив рішення заборонити проведення перевірок протягом другого півріччя 2014 року. Отримавши схвальні відгуки на це рішення з боку бізнесу, Кабмін продовжив дію мораторію для всіх підприємств до 30 червня 2015 року.
В цей період перевірки здійснювались винятково за наявності урядового дозволу, за заявкою суб’єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно вимог Кримінального процесуального кодексу України.
У той же час мораторій на перевірки було встановлено до кінця 2016 року, але для підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік.
За даними Державної регуляторної служби України, під час мораторію кількість планових перевірок скоротилася в 72 рази, а позапланових – у 2 рази в порівнянні з тим часом, коли мораторій не діяв (січень – червень 2014 року).
Наслідки дії мораторію
Водночас, за час дії такого мораторію українці стали свідками численних скандалів.
По-перше, це незаконне використання корисних копалин - нелегальний видобуток бурштину. По-друге, це масове отруєнням дітей у дитячих садочках. По-третє, це численні скарги громадян на неякісну харчову продукцію, незадовільний санітарний стан в закладах громадського харчування тощо.
Лише у 2014 році до Держспоживінспекції надійшла значна кількість скарг про порушення прав споживачів - 39,8%. Вони стосуються якості непродовольчих товарів, продуктів харчування та якості послуг, що надаються.
Більше того - у зв'язку з відсутністю контролю з боку держави за виробництвом харчових продуктів виник ризик обмеження експорту української продукції на ринки ЄС.
Тобто лібералізація державного контролю так само призводить до доволі складних наслідків, пов'язаних із здоров’ям людей, охороною навколишнього середовища тощо.
Тож, як бачимо, постійно триваючий мораторій на перевірки не завжди э дієвим засобом зменшення адміністративного навантаження, а навпаки він також може бути легальним механізмом порушення конституційних прав українців.
Олеся Помаз,
експерт з питань регуляторної політики Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД)