Відповідно до пп. 12.3.5 ПКУ, якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов’язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
Згідно з п. 293.1 ПКУ, ставки єдиного податку для платників першої та другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі — мінімальна заробітна плата), та третьої групи — у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Пунктом 293.2 цієї статті передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності з розрахунку на календарний місяць:
- для першої групи платників єдиного податку — у межах до 10% розміру мінімальної заробітної плати;
- для другої групи платників єдиного податку — у межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином, якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення ставки єдиного податку на певні види діяльності, то фізособи — підприємці — платники єдиного податку, віднесені до першої або другої групи, сплачують мінімальний розмір ставки єдиного податку, тобто 1% мінімальної заробітної плати.
Новини на тему:
- Податкова реформа або що змінилося для платників податків з 1 січня 2016 року
Аналітична стаття: Зміни у «спрощенців» у 2016 році
А також все про єдиний податок - в одному довіднику на ДК-порталі >>>