Як ми уже повідомляли, 31 грудня підписано й одразу опубліковано Закон №909 щодо змін до Податкового кодексу та Закону про ЄСВ. Докладніше тут >>>
Раніше ми уже аналізували докладно зміни, запропоновані законопроектом 3688. Дивіться тут >>> Розглянемо тепер, які очікування виправдав Закон і чим здивував.
Податок на додану вартість
Докладно зміни були розглянуті нами в аналітиці «ПДВ-зміни в новому податковому законопроекті: аналіз від редакції»
І більшість цих змін відбулися, а саме:
- відмінено таку причину анулювання реєстрації платників ПДВ, як присвоєння стану «9», тобто через «відсутність» за податковою адресою,
- уточнено базу нарахування ПДВ у випадку поставки власної продукції, послуг, які надаються самостійно – тепер договірна ціна на них порівнюватиметься не з їх собівартістю, а із звичайною ціною. Так, звичайні ціни для товаровиробників-платників ПДВ повертаються, і для їх визначення слід буде користуватися правилами пп. 14.1.71 ПКУ!
- формулу ліміту реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування збільшено на новий показник ∑Овердрафт, який буде перераховуватися податківцями щокварталу.
Натомість Законом:
-не збільшено до 2 млн грн обсяг оподаткованих операцій, які призводять до обов’язкової реєстрації платниками ПДВ
-не встановлено граничний строк реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у 180 календарних днів з дати їх складання. дати їх складання.
Отже, склад платників податку, об’єкт оподаткування та ставки ПДВ залишаються такі ж самі, як і в 2015 році.
Складання і реєстрація податкових накладних
Ми звертали увагу, що може з’явитися новий вид фінансової відповідальності для постачальників у разі невиправлення помилок в обов’язкових реквізитах податкових накладних. Така відповідальність вводиться з 01.01.2016 р. Оскільки Закон зворотної сили не має, розуміємо ми це так – новий вид відповідальності застосовуватиметься щодо помилок в податкових накладних, датованих після 01.01.2016 р.
Відповідні зміни внесено до ст. 120-1 ПКУ, в якій до того ж з’явився новий п. 120-1.4 ПКУ. При цьому відповідальність (штрафи) є різними за розміром та залежать від того, коли податківці знайшли помилки в обов’язкових реквізитах податкових накладних:
- якщо помилку виправлено до податкової перевірки – то при податковій перевірці штрафу не буде;
- якщо помилку знайдено податківцями під час перевірки і видано податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) про необхідність виправлення (через розрахунок коригування) – штраф 170 грн;
- якщо помилку не виправлено (тобто, припис ППР не виконано протягом 10 днів з дати його отримання), то податківці застосовують штраф від 10% до 100% суми ПДВ в такій податковій накладній. Розмір штрафу залежатиме від того, скільки днів минуло з дати, до якої помилку треба було виправити.
Водночас законодавці вирішили не змінювати розмір штрафів за порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них. Як й у 2015 році, у 2016 році максимальний розмір такого штрафу залишиться на рівні 50% ПДВ, зазначеного в несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних (п. 120-1.2 ПКУ).
Як ми й прогнозували, Закон №909 вносить зміни до п. 201.10 ПКУ, за яким податкова накладна, що містить помилки в обов’язкових реквізитах (окрім коду товару згідно УКТ ЗЕД), які:
- не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань,
- не призводять до заниження/завищення суми ліміту реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, для продавця/покупця,
є підставою для віднесення покупцем сум ПДВ до податкового кредиту.
Зміни для сільгосптоваровиробників
Перша і головна зміна, це зберігання спецрежиму з ПДВ лише на 2016 рік (і повна відміна такого режиму з 01.01.2017 року), а також зміна порядку сплати ПДВ такими спецрежимниками до бюджету. Ще в минулому році такі спецрежимники не сплачували ПЗ з ПДВ, обчислене в межах спецрежимної діяльності до бюджету, а перераховували на свій спецрахунок, з якого могли використовувати у порядку, визначеному ПКУ.
У 2016 році для спецрежиму з ПДВ запроваджуються інші умови. Починаючи зі звітного періоду січня 2016 року, сума ПДВ, визначена спецрежимниками як податок, що підлягає сплаті (рядок 25 декларації) буде перераховуватися у пропорціях, які залежать від операцій, які призвели до виникнення такого ПДВ (див. нову редакцію п. 209.2 ПКУ):
- при постачанні зернових та технічних культур: 85% - до державного бюджету, 15% - перераховується на спецрахунок;
- при постачанні продукції тваринництва: 20% - до державного бюджету, 80% - перераховується на спецрахунок;
- при постачанні інших с/г товарів/послуг: 50% - до державного бюджету, 50% - перераховується на спецрахунок.
До речі, ці обмеження встановлено і для тих с/г підприємств, які можуть перебувати на спецрежимі, але його не обрали (п. 209.18 ПКУ). Раніше вони теж могли не сплачувати ПДВ до бюджету, якщо така сума податку виникала за поставками певних продуктів тваринництва (м’яса, молока тощо), а використовувати на підтримку власного виробництва тваринницької продукції. Тепер, завдяки змінам, в себе такі с/г товаровиробники можуть залишити лише 80%, а 20% - треба буде зі звітного періоду січня 2016 року перерахувати до державного бюджету.
Проведення сільськогосподарським підприємством-суб’єктом спеціального режиму оподаткування розрахунків з бюджетом за іншими операціями, здійсненими протягом звітного (податкового) періоду не в межах спеціального режиму оподаткування, здійснюється як і в минулому році, у звичайному порядку, передбаченому ст. 200 ПКУ.
Як і очікувалося, відмінено пільгу щодо звільнення від оподаткування ПДВ певних зернових та технічних культур. Отже, з 01.01.2016 р. усі операції з постачання зернових та технічних культур оподатковуються ПДВ, а операції з їх експорту – передбачають застосування нульової ставки. Відновлено таким чином і право на відшкодування ПДВ для усіх експортерів зернових та технічних культур.
Бюджетне відшкодування ПДВ
Автоматичне відшкодування ПДВ відмінено. А що ж натомість?
З 01.02.2016 р. ведення та офіційна публікація двох реєстрів бюджетного відшкодування ПДВ:
- один - для реєстрації заяв від тих, хто відповідає ознакам, встановленим п. 200.19 ПКУ,
- другий - для реєстрації заяв від тих, хто цим ознакам не відповідає.
В обох реєстрах зазначатимуться дані не тільки про надходження заяв та їх обробку, а і дані про дату висновку, який надісланий Держказначейству для перерахування відповідних сум на рахунок платника ПДВ, дату і суму ПДВ, яка була фактично відшкодована.
Як передбачається, це має допомогти зробити систему повернення ПДВ з бюджету прозорішою та зручнішою для платників податку. Але цього ще треба дочекатися. Порядок ведення та форма реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України (наразі їх ще немає). А отже, як застосовуватимуться ці реєстри на практиці і чим допоможуть платникам ПДВ у боротьбі за повернення податку із бюджету, побачимо далі.
Податок на прибуток
Всі зміни, описані у статті «Податок на прибуток згідно з новим податковим законопроектом», передбачені й Законом №909. Так, у 2016 році:
- повертається квартальний звітний період для тих, хто має доходи більш ніж 20 млн. грн. (див. п. 137.4-137.5 ПКУ),
- скасовано авансові платежі з податку на прибуток. Єдиний виняток: це сплата авансового внеску у розмірі 2/9 суми податку, визначеного до сплати у декларації за 9 місяців 2016 року. Цей авансовий внесок слід сплатити до 31.12.2016 р., і сплачуватимуть його, відповідно, лише ті, хто подаватимуть декларацію поквартально;
- ставки залишаються на рівні 2015 року.
Зверніть увагу! Законопроектом передбачалося встановлення заднім числом спеціальних правил визначення об’єкту податку на прибуток за 2015 рік. Вони передбачали кілька норм, які потребували від бухгалтерів значних зусиль і аналізу даних за попередні три звітні роки. В Законі №909 їх немає. Отже, закриваємо 2015 рік за вже знайомими правилами, які встигли вивчити у редакції ПКУ, яка діяла до 01.01.2016 року.
Єдине, що потребує уваги при розрахунку об’єкту оподаткування за 2015 рік, це новий п. 40 до підрозділу 4 р. ХХ ПКУ, за яким фінансовий результат до оподаткування у 2015 році зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів. Аналогічна норма (пп. 140.4.1 ПКУ) діятиме з 01.01.2016 року і для наступних звітних періодів.
На жаль, законодавці разом із нормами, які викликали критику з боку бухгалтерів, викреслили із Закону і норми, які вирішували «проблему резерву сумнівних боргів». Тому і в 2016-му році платникам податку на прибуток, які здійснюють коригування фінрезультату на різниці, вигідніше такий резерв не створювати, а списувати безнадійну дебіторську заборгованість напряму до витрат.
ПДФО, єдиний податок, військовий збір та ЄСВ
Ці податки зазнають змін відповідно до Закону №909 на рівні норм законопроекту №3688. Детально про ці зміни ми розповідали тут:
- ПДФО та військовий збір - в проекті копромісних змін ,
- Єдиний податок: аналізуємо законопроект №3688,
- Як зміниться ЄСВ у разі прийняття законопроекту №3688.
Попереджаючи запитання платників єдиного податку 3-ї групи, які в 2015 році перевищили новостворений бар’єр у 5 млн грн доходу. Жодних зауважень або перехідних положень з цього приводу ПКУ наразі не містить.
Тому ми погоджуємося із тими нашими читачами, які вважали: оскільки ця норма діє з 01.01.2016 року, попередніх звітних періодів вона не стосується, а тому ті, хто перебували у 3-й групі платників єдиного податку в 2015 році (якщо вони нічого не порушували і не подавали відповідних заяв про перехід на загальну систему оподаткування) можуть і далі бути єдинниками. Принаймні до перевищення нової річної суми доходу в 2016 році або наступних роках.
Виходячи з цього, таким юрособам немає потреби наразі і терміново реєструватися платниками ПДВ в 2016 році.
Остаточну крапку в цьому питанні надасть ДФСУ, як тільки прочитає щойно оприлюднені зміни і складе власну думку з цього приводу.
Акцизний податок
Всі зміни, які зазначались у проекті №3688 є й у Законі №909, але пришвидшили впровадження системи електронного адміністрування реалізації пального, а також появу нових платників цього податку – суб’єктів господарювання, які реалізують пальне. Ці новели набирають чинності не з 1 липня 2016 року, як передбачалося законопроектом, а вже з 1 березня 2016 року. Детально всі зміни ми розглядали у новині «Акцизний податок: новації законопроекту №3688»
Податок на нерухоме майно
Із податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, коїться щось дивне. Адже у 2016 році, з одного боку, місцеві ради вже не зможуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, встановлену ПКУ (відповідну норму виключено із пп. 266.4.1 ПКУ). З іншого боку, ті ж самі місцеві ради надалі матимуть право встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Про які ж пільги, як не встановлення додаткової площі нерухомості, яка не оподатковуватиметься, йтиметься? Не зрозуміло.
Аналогічні зміни було внесено до порядку визначення суми податку до сплати (див. нову редакцію пп. 266.7.1 ПКУ). Раніше ставка податку застосовувалася до різниці між загальною площею нерухомості, зменшеної на суму пільг, встановлених державою (тобто, передбачених ПКУ) і місцевими радами (на підставі відповідних постанов та рішень). Тепер згадку про зменшення об’єкту оподаткування на пільги, встановлені місцевими радами, з формули прибрано.
То що ж це будуть за пільги, як вони надаватимуться і застосовуватимуться? Чекатимемо на роз’яснення від податківців.
Максимальну ставку податку на нерухоме майно збільшено. У 2016 році за 1 кв. м. дорівнюватиме 3% від мінімальної зарплати, що у 2016 році становитиме 41,34 грн (1378 грн × 3%). Крім того, з 2016 року за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м. (для квартири) та/або 500 кв. м. (для будинку), сума податку, обчислена за загальними правилами, збільшується на 25000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Тобто, якщо у фізособи є квартира загальною площею 100 кв. м, то така фізособа сплачує за 2016 рік податок на нерухомість у сумі (100 кв. м – 60 кв. м) х 41,34 грн = 1653,60 грн.
Якщо у фізособи є два будинки, загальна площа яких становить 400 кв. м, то така фізособа сплачує за 2016 рік податок на нерухомість у сумі (400 кв. м – 120 кв. м) х 41,34 грн = 11575,20 грн.
Якщо у фізособи є не тільки житловий будинок загальною площею 100 кв. м, а й житлова квартира загальною площею 350 кв. м, то така фізособа сплачує за 2016 рік податок на нерухомість у сумі (100 кв. м + 350 кв. м – 180 кв.м) х 41,34 грн + 25000 грн = 36161,80 грн.
Відповідно, фізособи - власники житлової нерухомості, загальна площа якої підпадає під пільгу, встановлену пп. 266.4.1 ПКУ, як і у 2015 році, не сплачуватимуть у 2016 році податку на нерухомість.
І як і в минулому році, тільки юрособи зможуть самі визначити суму податку до сплати і подати до ДПІ відповідну декларацію. Фізособи звітів не подаватимуть, а суму податку для них визначатимуть самі податківці, згідно з даними держреєстру. Суму такого податку вони зазначатимуть у ППР, які надсилатимуться до 01.07.2016 р. усім фізособам, що матимуть цей податок сплатити!
Транспортний податок
Якщо в 2015 році цей податок сплачувався за легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мали об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см., з 01.01.2016 року транспортним податком оподатковуватимуться легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить 750 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Отже, власникам і майбутнім покупцям легкових автомобілів слід буде звертати увагу вже не на дату їх реєстрації в ДАІ, а на дату їх випуску, зазначену виробником у супровідних документах автомобіля. А замість чіткого критерію «об’єм двигуна», встановлено менш чіткий «середньоринкова вартість автомобіля», яку ще треба буде дізнатися.
Одразу зазначимо, що «під обстріл» потраплятимуть легкові автомобілі вартістю понад 1033500 грн (1378 грн × 750). Але йдеться не про балансову облікову вартість.
Підпункт 267.2.1 ПКУ «заспокоює»: така вартість визначатиметься центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою КМУ, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщуватиметься на його офіційному веб-сайті.
Враховуючи те, що норма нова, наразі такої методики, встановленої саме для цієї мети, не існує. Є один порядок, але він затверджений КМУ для цілей оподаткування ПДФО . Тож, коли така методика з’явиться, і тим більше, коли буде оприлюднено перші результати її застосування на сайті Держекономрозвитку, наразі невідомо. Можливо, буде дозволено використовувати ті самі дані, які розраховуються та оприлюднюються для платників ПДФО. Але задекларувати ПЗ з транспортного податку юрособи мають до 20.02.2016 року, а без інформації про те, які автомобілі підпадають під оподаткування, юрособи не зможуть скласти відповідні декларації.
Набрання чинності норм Закону №909
Зміни набирають чинності з 1 січня 2016 року, крім змін щодо акцизного податку та повернення бюджетного відшкодування з ПДВ.
Так, зміни щодо запровадження реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування набирають чинності з 1 лютого 2016 року.
Нові ставки акцизного податку на алкогольні напої, що підлягають маркуванню марками акцизного податку, набирають чинності з першого числа третього місяця з дня набрання чинності цим Законом. Тобто, з 1 березня 2016 року. З 1 березня 2016 року передбачено і запровадження акцизних накладних при реалізації пального, про які ми вже говорили раніше.