Анулювання реєстрації за станом 9
Як і очікувалося, з підстав анулювання реєстрації платником ПДВ виключено підставу щодо анулювання реєстрації платника ПДВ у разі наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Тобто, тепер податківці не зможуть анулювати реєстрацію платника ПДВ через те, що його не знайшли за податковою адресою. Відповідні зміни внесено до п. 184.1 ПКУ.
База оподаткування
З бази оподаткування (договірної ціни) тепер виключено і акцизний податок на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Крім того, при постачанні власної продукції/послуг виробнику доведеться порівнювати договірну ціну не з їх собівартістю, а із звичайною ціною (п. 188.1 ПКУ)!
Нагадаємо, що визначення звичайної ціни в такому випадку можливо лише відповідно до пп. 14.1.71 ПКУ, який залишається у попередній редакції. Зокрема, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. І якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Пільги з ПДВ
Попри очікування, стаття 196 ПКУ, яка визначає операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, залишається без змін.
Та й стаття 197 ПКУ зазнала лише невеличких змін.
Зокрема, у пп. 197.12 ПКУ з’явилася норма щодо звільнення від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Це звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).
А пп. 197.21 ПКУ, який стосувався звільнення від оподаткування поставок певних видів зернових та технічних культур, з ПКУ виключено. Виключено відповідні пільги для таких поставок і з підрозділу 2 п. ХХ ПКУ.
Спецрежим для сільськогосподарських підприємств (ст. 209 ПКУ) залишається, хоча лише до 01.01.2017 року (пп. 4 п. 2 р. XIX ПКУ).
І законодавці наполягають на тому, що кошти, зараховані на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, автоматично протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі рахунки, мають перераховуються Держказначейством:
- 75 відсотків – до Державного бюджету України;
- 25 відсотків – на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Така ж саме вимога (75/25) стосуватиметься і підприємств, які відповідають критеріям, які дають право застосувати такий спецрежим, але які його не застосовують (п. 209.18 ПКУ), стосовно ПДВ з реалізованих ними молока, худоби, птиці, вовни власного виробництва, а також за молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах.
Податкові накладні
В цілому порядок складання та реєстрації податкових накладних залишається без змін.
Але тут є цікавий момент: у порівняльній таблиці, яка розміщена на сайті ВРУ разом із законопроектом № 3688, є норми стосовно фінансової відповідальності постачальників в разі складання ними податкових накладних із помилками в обов’язкових реквізитах. Відповідні зміни внесено до ст. 120-1 ПКУ та в новому п. 120-1.4 ПКУ.
А саме: допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ПКУ, виявлених контролюючим органом за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної за заявою покупця, тягне за собою накладення на платника податку - продавця штрафу у розмірі 170 гривень та зобов’язання виправити такі помилки.
Невиконання протягом 10 календарних днів узгодженого податкового повідомлення-рішення про виправлення платником податків-продавцем зазначених помилок, тягне за собою накладення на такого платника податку ще одного штрафу у розмірі:
- 10 % від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок протягом 15 календарних днів;
- 20 % від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок від 16 до 30 календарних днів;
- 30 % від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок від 31 до 60 календарних днів;
- 40 % від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок від 61 до 90 календарних днів;
- 50 % від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок від 91 до 120 календарних днів;
- 60 % від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок від 121 до 150 календарних днів;
- 70 % від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок від 151 до 180 календарних днів;
- 100 % від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, - у разі невиправлення помилок після спливу 181 календарного дня.
Водночас, максимальний розмір штрафів за порушення на 180 календарних днів і більше строків реєстрації податкових накладних передбачено не 50%, як зараз, а усі 100% ПДВ, зазначених в таких податкових накладних(п. 120-1.2 ПКУ).
Також в порівняльній таблиці зазначено і нову норму п. 201.10 ПКУ, за якою податкова накладна, що містить помилки в обов’язкових реквізитах, окрім коду товару згідно УКТ ЗЕД, які:
- не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань,
- не призводять до заниження/завищення суми ліміту реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, для продавця/покупця,
є підставою для віднесення покупцем сум ПДВ до податкового кредиту.
Але в тексті самого законопроекту № 3688 цих норм немає!
Де саме законотворці помилилися, в законопроекті чи у порівняльній таблиці до нього, дізнаємося в остаточному варіанті Закону після його голосування.
Податковий кредит з ПДВ
До переліку причин, за якими визнається ПЗ з ПДВ, у п. 198.5 ПКУ додано:
- операції, місце постачання за якими розташоване за межами митної території України;
- випадок, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (за винятком випадку, коли така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства). Такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, а отже, вимагатимуть визнання ПЗ з ПДВ. Незрозуміло, щоправда, на яку дату визнаватиметься таке ПЗ, оскільки мова не йде про фактичне використання таких товарів.
У п. 198.6 ПКУ тепер зазначається, що скористатися правом на ПК на підставі розрахунку коригування до податкової накладної теж можна буде протягом 365 календарних днів з дати складення такого документу. Нагадаємо, що до цього таке право надавалося тільки для податкових накладних.
Але не відносяться до ПК суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг по зареєстрованим в ЄРПН податковим накладним/розрахункам коригування до таких податкових накладних з визначеними сумами податку за операціями, що не є об'єктом оподаткування податком або що звільнені від оподаткування відповідно до цього Кодексу та податковим накладним/розрахункам коригування до таких податкових накладних з неправильно вказаним податковим номером платника податку покупця та/або продавця.
Коригування ПЗ і ПК з ПДВ
З пункті 192.1 ПКУ прибрано норму, за якою постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за розрахунком коригування тільки після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.
Натомість відповідна норма, яка забороняє покупцю збільшувати ПК з ПДВ до реєстрації розрахунку коригування постачальником, залишається без змін. Більш того, тепер це зазначено і в п. 198.6 ПКУ.
Крім того, залишено без змін і загальну норму – перший абзац п. 192.1 ПКУ, за яким коригування як ПЗ так і ПК здійснюється саме на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Отже, що хотіли сказати законодавці таким виключенням, побачимо в остаточній редакції змін до ПКУ і роз’ясненнях від податківців.
Бюджетне відшкодування
Виключено з підстав, за якими раніше не надавалося право на бюджетне відшкодування:
-реєстрація платників ПДВ менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування;
- обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.
Натомість вводиться Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, який має вести ДФСУ. Порядок ведення та форма реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджується Кабінетом Міністрів України. Дані цього Реєстру підлягатимуть щоденній публікації на офіційному веб-сайті ДФСУ.
Сума бюджетного відшкодування вважатиметься узгодженою з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або якщо за результатами проведення перевірки податкове повідомлення – рішення не було надіслано платнику податку.
Але податківці матимуть право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями (п. 200.11 ПКУ):
•за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;
•з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 ПКУ за період до 1 січня 2016 року.
Ліміт реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування
Як і передбачалося, до формули, за якою розраховується сума ПДВ, на яку платник податку може зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування додається новий збільшуючий показник – ΣОвердрафт.
Це сума середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування.
Показник ΣОвердрафт щокварталу (протягом перших 6 робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.
ПДВ-рахунки
ПДВ-рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ діятимуть без змін. Але на них, відповідно до п. 200-1.4 ПКУ, тепер повертатимуться з бюджету суми надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, в порядку, встановленому ст. 43 ПКУ.
Чи відбуватиметься повернення таких коштів тільки на ПДВ-рахунки, наразі невідомо. Але за п. 43.4 ПКУ те, куди і як спрямовуються такі кошти, має зазначити у своїй заяві сам платник податків. Тож, сподіватимемося, що можливість повернути такі кошти на поточний рахунок платника ПДВ в його банку, залишатиметься і надалі, а варіант із поповненням ПДВ-рахунку буде тільки одним з можливих варіантів спрямування таких коштів.