Масштабна реформа у лавах податкової служби, яку нині спостерігаємо, значно активізувалась у 2012 році після прийняття Закону від 05.07.2012 р. №5083-VI. Ним, зокрема, було внесено зміни до Податкового кодексу в частині повноважень податкових інспекцій та податкової міліції.
Далі, фактично ми стали свідками об’єднання податкової міліції, податкових інспекцій з митними органами, у результаті чого було утворено новий державний орган ― Міністерство доходів та зборів.
Тепер справа дійшла до передачі повноважень щодо адміністрування єдиного соціального внеску.
У принципі це було передбачено, адже, зважаючи на перелік загальнодержавних та місцевих податків та зборів, єдиним збором, який не входив до сфери впливу ПКУ, був саме ЄСВ.
Наразі бачимо, що і цей внесок перейшов до рук податкової служби. А як же з Пенсійним фондом?
За органами ПФУ залишається контроль за порушенням законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, поданням недостовірних відомостей, що використовуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Для цього їм надають права розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з наведеними вище порушеннями (стаття 165-1 КУпАП) та з перешкоджанням Пенсійному фонду у проведенні перевірок (стаття 188-23 КУпАП).
А підрозділам Міндоходів передали нові функції:
1) контроль за своєчасністю подання платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати ЄСВ;
2) стягнення своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску та інших платежів;
3) відстрочення, розстрочення та реструктуризація недоїмки зі сплати єдиного внеску.
Водночас виникає запитання: як бути з вимогами зі сплати недоїмки щодо ЄСВ? Адже Закон про ЄСВ називає вимогу про сплату недоїмки виконавчим документом. А регіональні органи Міндоходів мають дещо іншу процедуру оформлення та погашення податкового боргу із загальнодержавних та місцевих податків — стягнення боргу, примусове списання з рахунків та адмінарешт здійснюються лише за рішенням суду.
Очевидно, про це нам ще належить довідатись.
За податковими консультаціями з питань сплати єдиного внеску незабаром потрібно буде звертатися вже до територіальних органів Міндоходів.
Звітність з ЄСВ прирівняно до податкової, а перевірки поданих розрахунків та правильності обчислення та сплати внеску контролюватимуть також територіальні органи Міндоходів. Відповідні зміни внесено до статей 19-1, 20 ПКУ.
До речі, податкові інспекції, інші територіальні органи Міндоходів не оминули увагою — для них встановлено як старі (викладені в новій редакції), так і нові функції та права. Зокрема, найважливіші із них:
1) отримання права запрошувати платників податків також з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
2) подавати позови щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними, застосування заходів щодо стягнення до доходу держави коштів, отриманих за нікчемними договорами;
3) зупиняти видаткові операції на рахунках платників ЄСВ. Водночас визначення терміна «податковий борг» не змінилося, як і не внесено зміни до порядку застосування адмінарешту (ст. 94 ПКУ).
І останній, вкрай важливий момент як результат адміністративної реформи у системі податкових органів, — це нова редакція абзацу першого п. 56.22 ПКУ (щодо оскарження рішень податкової при підозры вчинення кримінальних правопорушень).
Нагадаємо, що вже практично два роки розслідування кримінальних справ та оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку не перешкоджають одне одному — на сьогодні вони йдуть фактично паралельно, якщо сума донарахувань перевищує встановлену ст. 212 ККУ межу.
З набранням чинності змін до ПКУ повертаємося до попередньої процедури — спочатку адміністративне оскарження рішень органів ДПС, вже потім — кримінальне провадження (повідомлення керівників про підозру в ухиленні від сплати податків).
По суті, тут цілком можна говорити про пом'якшення відповідальності (поліпшення становища особи, яка перебуває одночасно і під кримінальним провадженням, і на стадії оскарження в адміністративному суді).
Залишилося дочекатись офіційного роз'яснення цієї декриминализационной норми ПКУ.
Закон України від 04.07.2013 р. №404-VII, яким внесено коментовані зміни набрав чинності 11 серпня 2013 року.