Відповідно до ст. 8 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями передбачено, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ділі - ЄВ) (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ, встановленої для відповідної категорії платника.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки ЄВ, встановлені цією частиною, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Обов'язок нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи також передбачено і у разі, коли працівник перебував частину місяця або повний місяць у оплачуваній відпустці.
У разі якщо працівник оформлений на підприємстві за основним місцем роботи та повний місяць перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, то єдиний внесок не нараховується та не утримується, оскільки відсутня база нарахування єдиного внеску.
Якщо відпустка, що припадає на майбутній місяць, то в поточному місяці єдиний внесок нараховується на суму фактичної оплати відпустки за майбутній період, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою. При цьому, якщо за підсумком звітного майбутнього місяця загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, виникає потреба донарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) єдиного внеску з мінімальної заробітної плати. (Лист ДФС України від 11.03.2015 № 5084/6/99-99-17-03-03-15)