Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Докладно про правила визначення строку позовної давності в Україні, які діють у 2025 році, ми розповідали у статті «Позовна давність у 2025 році (з урахуванням воєнного стану та карантину): з 4 вересня запрацювали зміни до ЦКУ».
Тепер поговоримо про ситуацію, коли строк позовної давності за кредиторською заборгованістю минув і підприємство-боржник вже точно знає, що ніхто, навіть за допомогою суду, з нього нічого не утримає.
Бухгалтерський облік
Відповідно до п. 5 НП(С)БО 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Якщо строк давності за кредиторською заборгованістю минув, така заборгованість стає безнадійною, тож вона не підлягає погашенню. Отже, безнадійну кредиторську заборгованість включають до складу доходу (п. 5 НП(С)БО 11):
- Д-т 63 тощо К-т 717 — на всю суму заборгованості;
- Д-т 949 К-т 641 — донарахування ПДВ (див. нижче).
Податок на додану вартість
Дивимось консультацію ДПС на запитання в ЗІР (101.24):
«Як в податковому обліку з ПДВ покупця відображається операція зі списання кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, за отриманими товарами/послугами, розрахунки за які не проведено з постачальниками — резидентами?».
ДПС відповідає, що платнику податку — покупцю необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ПКУ, у податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну ПН.
Важлива особливість: ця консультація стосується випадку, коли товари, послуги придбані з ПДВ і платник мав право відобразити ПК з ПДВ. Таким чином, якщо товари, послуги придбані без ПДВ, то і нараховувати компенсуюче ПДВ за п. 198.5 ПКУ не потрібно.
Консультація ДПС на інше запитання в ЗІР (101.06):
«Як в податковому обліку з ПДВ покупця, який застосовує касовий метод оподаткування, відображається операція зі списання кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, за отримані товари/послуги від постачальників-резидентів?»
ДПС відповідає, що якщо платник податку, який застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ, отримав від постачальника товари, але оплата за них такому постачальнику не здійснюватиметься, то при списанні заборгованості перед постачальником за такі товари платник податку відносить суми ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної постачальником та зареєстрованої в ЄРПН, та одночасно повинен нарахувати на відповідну суму податкові зобов’язання з ПДВ з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ПКУ, і скласти та зареєструвати в ЄРПН відповідну зведену податкову накладну, оскільки оплата за товари такому постачальнику платником податку не здійснюється.
Податок на прибуток
Коригування фінансового результату до оподаткування на суму безнадійної кредиторської заборгованості ПКУ не передбачено.
А якщо кредитор – нерезидент? На це ДПС відповідає у консультації в ЗІР (102.12):
«Як у податковому обліку відображається списання безнадійної кредиторської заборгованості перед нерезидентом за імпортовані товари (з ПДВ чи без ПДВ)?».
На думку ДПС, резидент, який не розрахувався за придбані товари, включає суму безнадійної кредиторської заборгованості перед нерезидентом до складу доходів відповідно до правил бухгалтерського обліку (без ПДВ) та враховує при визначенні фінансового результату до оподаткування.
Подібна відповідь міститься також в ІПК ДПСУ від 23.12.2024 №5799/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, від 18.11.2024 №5295/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК.
Єдиний податок третьої групи
Відповідно до п. 292.3 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ПКУ).
В наведених нормах ПКУ йдеться лише про платника ЄП, який є платником ПДВ. За буквального розуміння списана кредиторська заборгованість не відноситься до доходу платника ЄП — неплатника ПДВ.
Проте згідно з позицією ДПС (див., наприклад, ІПК ДПСУ від 14.07.2023 №1879/ІПК/99-00-04-03-03-06) безнадійна кредиторська заборгованість включається до доходу платника ЄП незалежно від того, чи є він платником ПДВ. Списання безнадійної дебіторської заборгованості на оподаткування платника ЄП не впливає.