- Які є пільги для фізичної особи – благодійника у 2026 році?
- Які є пільги для юридичної особи – благодійника у 2026 році?
- Які є пільги для фізичних осіб – постраждалих внаслідок збройної агресії РФ
- Відображення благодійної допомоги у звітності благодійника
- Висновки
Які є пільги для фізичної особи – благодійника у 2026 році?
У 2025 році ключовою зміною стало запровадження Законом №4143-IX пп. 165.1.68 ПКУ (діє з 30.12.2024). Ця норма звільняє від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суму благодійної пожертви, отриманої фізичною особою, яка здійснює публічний збір коштів.
З 16 березня 2025 року завдяки Закону №4254-IX ця пільга поширилася і на збори у натуральній (негрошовій) формі.
Зверніть увагу!
Хоча ці зміни до ПКУ і були внесені під час воєнного стану, їх дія періодом воєнного стану не обмежується. Адже йдеться не про тимчасові норми, передбачені розділом ХІХ або ХХ ПКУ, а про зміни, внесені до самого розділу IV ПКУ, і в їх тексті ані слова про тимчасовість.
Тож ця пільга діє і в 2026 році, і продовжуватиме діяти після скасування (припинення) воєнного стану.
Пільга застосовується, якщо збір проводиться:
- від імені або на користь благодійної організації;
- від власного імені на користь інших бенефіціарів відповідно до норм Закону №5073-VI.
Також читайте: Зміни в оподаткуванні благодійної допомоги: Закон №4254
Яка є невизначеність?
Якщо збір проводиться фізособою для благодійної організації, проблем не буде. Втім, цей варіант і до цього був найбільш узаконеним способом здійснення зборів.
А от якщо не залучати благодійну організацію у збір, тут криється нюанс, який створює потенційні ризики для фізичної особи – благодійника:
ПКУ не містить визначення терміна «інші бенефіціари».
У своєму роз'ясненні в «ЗІР», категорія 103.02, ДПС на запитання: «Хто відноситься до «інших беніфіціарів» для застосування положення пп. 165.1.68 п. 165.1 ст. 165 ПКУ?» не дає відповіді, а переадресовує платників податків. Податківці зазначають, що за роз'ясненнями щодо трактування норм Закону №5073-VI доцільно звернутися до Міністерства соціальної політики України.
Таким чином, складається цікава ситуація: перевірку правильності застосування пільги та нарахування податків здійснюватиме ДПС, але за тлумаченням ключового терміна вона відправляє до іншого відомства.
Це ставить фізичну особу – благодійника у вразливе становище, адже відсутність чіткої та єдиної позиції державних органів може призвести до донарахування податкових зобов'язань.
Хоча дехто може, навпаки, вважати відсутність визначення кола осіб, на користь яких можна проводити збір, перевагою: якщо самі податківці не знають, хто такі ці «інші бенефіціари», то і штрафувати за порушення норм пп. 165.1.68 ПКУ вони не повинні. Саме таку тактику фізособи застосовуватимуть у суді.
В межах ст. 1 Закону №5073-VI, бенефіціар – це набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом №5073-VI.
Визначення є досить широким і теоретично дозволяє вважати «іншими бенефіціарами» будь-яку фізичну особу (наприклад, конкретного пораненого військового, родину, що втратила житло) або юридичну особу (достатньо згадати, наприклад, збори на відбудову лікарень тощо).
Які є основні ризики для фізичної особи – благодійника?
1. Наразі відсутні у публічному доступі офіційні листи-роз'яснення від Міністерства соціальної політики, які б надавали чітке тлумачення «інших бенефіціарів» саме для цілей оподаткування. Це залишає питання відкритим.
2. За відсутності чітких критеріїв працівник ДПС під час перевірки може на власний розсуд визначити, чи підпадає отримувач допомоги під визначення «іншого бенефіціара».
3. Фізичній особі доведеться самостійно доводити, що кінцевий отримувач допомоги відповідає цілям Закону №5073-VI. Це вимагатиме ретельного документування збору та передачі допомоги (звіти, акти приймання-передачі, фото- та відеофіксація).
Що можна зробити?
Доки не з'являться чіткі офіційні роз'яснення, фізичним особам, які проводять публічні збори на користь «інших бенефіціарів», рекомендуємо:
- Максимально детально документувати мету збору, інформацію про кінцевого набувача допомоги та сам факт її передачі.
- За можливості співпрацювати з офіційно зареєстрованими благодійними організаціями або громадськими об'єднаннями. Це знімає значну частину ризиків.
- У разі виникнення сумнівів звертатися за індивідуальною податковою консультацією до ДПС, хоча, як свідчить практика, відповідь може бути формальною з переадресацією до Мінсоцполітики.
- Стежити за оновленнями законодавства та появою офіційних роз'яснень від уповноважених органів.
Які є пільги для юридичної особи – благодійника у 2026 році?
Починаючи з 2025 року і до кінця того календарного року, в якому буде скасовано або завершено воєнний стан, для платників податку на прибуток підприємств, які коригують фінансовий результат до оподаткування згідно з абзацом першим пп. 140.5.9 ПКУ, збільшено граничний розмір благодійної допомоги, яку можна врахувати при зменшенні об'єкта оподаткування – з 4% до 8% від оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік.
Тобто якщо ви – платник податку, але не коригуєте фінрезультат до оподаткування (бо ваш річний дохід не перевищує 40 млн грн), то ця пільга вас не зацікавить. Ви і без неї можете надавати благодійну допомогу кому завгодно в будь-якому обсязі, списувати її на витрати без жодних обмежень, зменшуючи таким чином об’єкт оподаткування податком на прибуток.
А от інші, ті, хто застосовує податкові різниці, повинні бути обережні і стежити не тільки за обсягом наданої благодійної допомоги, а і за тим, кому вони її надають!
Базово за пп. 140.5.10 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги або надана безповоротна фінансова допомога збільшує фінрезультат до оподаткування на повну суму! Виняток становить лише ситуація, якщо такі активи передані іншій юрособі – платнику податку на прибуток або фізособі (якщо вона є платником ПДФО, а не єдиного податку). Але і для винятку встановлені обмеження. Зокрема, якщо допомога була надана неприбутковій організації, то слід застосовувати пп. 140.5.9 ПКУ.
А за пп. 140.5.9 ПКУ фінрезультат до оподаткування збільшується на суму перевищення наданої неприбутковій організації благодійної допомоги над 4% оподаткованого прибутку минулого року.
Увага!
Показник оподатковуваного прибутку за попередній звітний рік – це показник рядка 04 - рядок 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік.
«ЗІР», категорія 102.12: «Показник якого рядка Податкової декларації з податку на прибуток підприємств враховується при розрахунку ліміту 4 відс. та «благодійного ліміту» 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року для застосування норм пп. 140.5.9 та п. 72 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Ця норма теж містить винятки, але нас зараз цікавить збільшення базового ліміту допомоги неприбутковим організаціям, який збільшили.
Ліміт витрат на благодійність може бути 8%, якщо понад 4% з цієї суми благодійної допомоги передано благодійним організаціям, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій
П. 72 підрозд. 4 розд. XX ПКУ.
Розглянемо приклади застосування цієї пільги з урахуванням роз’яснення ДПС, викладеного у «ЗІР», категорія 102.12.
Приклад 1. Умови для 8% виконані
Оподатковуваний прибуток за 2025 рік: 3 000 тис. грн.
Ліміт 4% (3 000 х4%): 120 тис. грн.
Ліміт 8% (3000 х8%): 240 тис. грн.
Надано допомоги у I кв. 2026: 200 тис. грн:
– благодійній організації – 150 тис. грн,
– громадській організації – 50 тис. грн.
Оскільки 150 тис. грн > 120 тис. грн (тобто частка благодійної організації перевищує 4% від прибутку), можна застосувати ліміт 8%.
Фінансовий результат не коригується, бо сума в межах 8% (150 тис. грн < 240 тис. грн).
Приклад 2. Умови для 8% не виконані
Оподатковуваний прибуток за 2025 рік: 3 000 тис. грн.
Ліміт 4%: 120 тис. грн.
Ліміт 8%: 240 тис. грн.
Надано допомоги у I кв. 2026: 160 тис. грн:
– благодійній організації – 90 тис. грн,
– громадській організації – 70 тис. грн.
Оскільки 90 тис. грн < 120 тис. грн, умова для застосування 8% не виконана.
Отже, підприємство збільшує фінансовий результат до оподаткування за І квартал 2026 року відповідно до пп. 140.5.9 ПКУ на суму 40 тис. грн, тобто у сумі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку 2024 року (120 тис. грн).
Також читайте: Податкові переваги для благодійників – платників податку на прибуток підприємств
Які є пільги для фізичних осіб – постраждалих внаслідок збройної агресії РФ
Коли ми говоримо про пільги щодо благодійництва, не можна не згадати і про самих обдарованих.
Фізичні особи, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації, мають право на отримання благодійної допомоги без її включення до оподатковуваного доходу. Ця пільга регулюється пп. «в» пп. 170.7.2 ПКУ і є важливим механізмом підтримки громадян у складних життєвих обставинах, спричинених війною.
Ключові аспекти надання неоподаткованої допомоги фізособам, постраждалим внаслідок війни:
- цільова та/або нецільова може надаватися як у грошовій, так і в негрошовій формі на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з Переліком №653 (див. таблицю 1);
- розподіляється через державний чи місцевий бюджет або через благодійні організації, Товариство Червоного Хреста України, внесені до Реєстру неприбуткових організацій та установ;
- підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного стану, визначається Кабінетом Міністрів України.
Таблиця 1. Перелік напрямів використання благодійної допомоги (станом на лютий 2026 р.)
| № | Напрям використання | Зміст |
| 1 | Відновлення втраченого майна | 1. Закупівля товарів (послуг), необхідних для відбудови пошкоджених або відновлення знищених житлових, господарських будівель і споруд шляхом виконання робіт з реконструкції, реставрації, капітального чи поточного ремонту, влаштування інженерних систем (водопостачання, каналізація, вентиляція, освітлення), зокрема розроблення проєктної (науково-проєктної) документації, проведення її експертизи, утримання служби замовника, здійснення авторського і технічного нагляду, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів |
| 2. Забезпечення: • побутовою технікою – до 5 МЗП за одиницю, не більше 5 одиниць; • меблями – до 15 МЗП; • транспортом (легкові авто, мотоцикли тощо, крім с/г техніки) – до 100 МЗП; • товарами для відбудови житлових і господарських будівель; • електронагрівальними приладами (радіатори, конвектори, вентилятори тощо); • генераторами, акумуляторами, зарядними пристроями та іншим електрообладнанням – до 15 МЗП |
||
| 2 | Забезпечення базових потреб | Житлом, модульними будинками, житлово-комунальними послугами, паливом, компенсацією за оренду житла, транспортним обслуговуванням, засобами безбар’єрного доступу для осіб з інвалідністю та маломобільних груп |
| 3 | Речі індивідуального користування | Одяг, взуття, засоби гігієни, побутова хімія, інструменти для професійної діяльності, комп’ютерна техніка, підручники, книги, канцтовари, велосипеди, крісла колісні, реабілітаційне обладнання. Не включаються: • вироби з дорогоцінних металів і каменів; • годинники, мобільні телефони > 2 МЗП та зброї; • шкіряні, текстильні тощо вироби > 3 МЗП за одиницю та > 10 МЗП загалом; • хутряні вироби, дерев’яні (4420 УКТ ЗЕД); • вироби мистецтва та антикваріат |
| 4 | Медична допомога | Надання медичної допомоги (крім передбаченої в пп. «а» пп. 170.7.8 ПКУ) |
| 5 | Забезпечення продуктами і засобами першої необхідності | Продукти харчування, напої, вода, набори гігієнічні та спальні, набори екстреної допомоги, засоби індивідуального захисту, аптечки тощо, або ваучери на їх закупівлю |
| 6 | Дитячі товари | Дитяче харчування, іграшки, дитячі речі |
| 7 | Підтримка особистих селянських господарств | Для фізосіб із земельними ділянками с/г призначення: • насіння, садивний і посівний матеріал, добрива; • тварини (1 кінь, 1 корова або телиця, коза чи свиня), птиця (до 20 шт.), бджолосім’ї (до 10); • корми для тварин і бджіл; • с/г техніка до 100 МЗП, інвентар і обладнання до 10 МЗП |
| 8 | Освіта та професійна підготовка | Отримання чи продовження освіти, участь в освітніх курсах, підвищення кваліфікації, перекваліфікація |
| 9 | Психологічна та соціальна реабілітація | Проведення заходів щодо психологічної, соціальної реабілітації (абілітації) осіб |
| 10 | Юридична допомога | Для відновлення та захисту прав осіб у зв’язку з обставинами, що зумовили надання благодійної допомоги |
| 11 | Соціальні послуги | Згідно з Класифікатором соціальних послуг (наказ Мінсоцполітики від 23.06.2020 №429) |
Яка є невизначеність
Час минає, а КМУ мовчить – процедури щодо підтвердження статусу осіб, які постраждали від збройної агресії, досі немає.
Податківці з цього приводу сказали таке:
«До прийняття Кабінетом Міністрів України порядку підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, статус осіб самостійно визначається надавачами цільової або нецільової благодійної допомоги»
«ЗІР», категорія 103.15: «Як визначається статус осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу ФО – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової благодійної допомоги відповідно до пп. «в» пп. 170.7.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ?».
Відсутність єдиного підходу може призводити до різного тлумачення законодавства на місцях, що створює правову невизначеність для всіх сторін і як наслідок:
благодійні фонди та організації змушені самостійно визначати, чи належить особа до категорії постраждалих. Це може призвести до потенційних спорів з контролюючими органами щодо правомірності надання неоподатковуваної допомоги;
за відсутності офіційного статусу отриману допомогу може бути включено до річного оподатковуваного доходу фізичної особи – отримувача, що спричинить необхідність сплати податків.
Що можна зробити?
Варіантів рішення насправді небагато:
- Від отримувачів допомоги вимагати документи, які прямо вказують на зв'язок між потребою в допомозі та наслідками збройної агресії РФ. Таким підтвердженням можуть слугувати, наприклад, довідки з Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) про руйнування майна, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень за фактами злочинів, скоєних внаслідок агресії, акти, складені комісіями ОСББ про пошкодження житла, а також фото- та відеофіксація руйнувань.
- Можна отримати ІПК на запитання, якими документами підтверджувати статус цих фізосіб – отримувачів допомоги. У запиті варто чітко описати ситуацію та надати орієнтовний перелік документів, які планується отримувати від постраждалих осіб для підтвердження їхнього статусу. Отримана письмова консультація допоможе уникнути суперечок з податковими органами у майбутньому, оскільки вона є офіційним роз'ясненням і може використовуватися як доказ правомірності дій організації.
Відображення благодійної допомоги у звітності благодійника
Благодійнику, незалежно від того, чи буде оподатковано благодійну допомогу фізособі чи ні, потрібно буде показати її у 4ДФ. Законодавець навіть у ПКУ окремо закріпив цей обов’язок (пп. 170.7.9 ПКУ).
І ось тут також думки розійшлися, зокрема, застосовувати код ознаки доходу «187» або «169».
Більшість експертів схиляється до коду «187», у «ЗІР» прямої відповіді немає.
Та в загальному порядку бачимо, що податківці більш схильні до коду ознаки доходу «169»:
- категорія 103.25: «За якою ознакою доходу в додатку 4ДФ до Розрахунку відображається сума нецільової благодійної допомоги?»;
- категорія 103.02: «Чи оподатковується ПДФО та військовим збором дохід у вигляді каски (шолома), наданої ЮО (благодійником) військовослужбовцю як благодійна допомога, та як відображається в додатку 4ДФ до Розрахунку?».
Висновки
- Закони №4143-IX та №4254-IX звільнили від ПДФО і ВЗ кошти та майно, зібрані фізособами на користь благодійних організацій або інших бенефіціарів. Проте поняття «інші бенефіціари» не визначене, що створює ризик донарахувань під час перевірок. До появи офіційних роз’яснень рекомендовано фіксувати мету збору, кінцевих отримувачів і факти передачі допомоги.
- Допомога фізичним особам, які постраждали від агресії РФ (грошова або негрошова) не оподатковується за пп. 170.7.2 ПКУ. Втім, порядок підтвердження статусу постраждалих досі не затверджений КМУ. Тому донори змушені самостійно визначати цей статус і документально підтверджувати підстави надання допомоги.
- Незалежно від оподаткування, усі благодійні виплати потрібно показувати у додатку 4ДФ (пп. 170.7.9 ПКУ). Через відсутність єдиної позиції ДПС застосовують код доходу «187» або «169» – перевага наразі за «169».
- З 2025 року «благодійний ліміт» збільшено з 4% до 8% оподатковуваного прибутку попереднього року (п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Ключовою умовою для 8% є те, що понад 4% допомоги спрямовано саме до благодійних організацій із Реєстру неприбуткових.
- Важливо документувати всі збори, передачі й отримання допомоги. У спірних ситуаціях – звертайтеся за ІПК та стежте за оновленнями Мінсоцполітики та ДПС, які мають усунути правову невизначеність.