- Чи буде погашена дебіторська заборгованість: рішення керівника визначає облік!
- Які факти свідчать про безнадійність заборгованості?
- Коли створювати резерв сумнівних боргів?
- Хто може не створювати резерв сумнівних боргів?
- Методи створення резерву сумнівних боргів
- Як відображати створення та списання резерву в бухобліку?
- А якщо резерв не було створено?
- Яка заборгованість є безнадійною за ПКУ?
- Податкові різниці щодо заборгованості
- ПДВ-наслідки списання безнадійної дебіторської заборгованості
Чи буде погашена дебіторська заборгованість: рішення керівника визначає облік!
Згідно з п. 4 НП(С)БО 10 безнадійна дебіторська заборгованість – це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.
А сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Але що вважати за доказ впевненості чи сумнів, національні стандарти бухгалтерського обліку мовчать. Тому, як і раніше, це залишається на розсуд керівника підприємства. Якщо у нього є сумнів або впевненість, бухгалтер вносить відповідні зміни до обліку: безнадійні борги – списати з балансу, а на сумнівні – створити резерв сумнівних боргів.
За п. 7 НП(С)БО 10 поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. А чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості – це сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів.
З цих норм випливає, що резерв сумнівних боргів за НП(С)БО 10 має бути створений тільки для фінансових дебіторських заборгованостей. А от на товарні дебіторські заборгованості його створювати не потрібно.
Зверніть увагу!
Дебіторська заборгованість, яку не погашено у строк, називається простроченою. Але чи змінювати статус такої заборгованості в обліку, вирішувати керівнику. Порушення строків оплати може поставити таку заборгованість під сумнів щодо її погашення. І, на жаль, вона може стати безнадійною дебіторською заборгованістю, якщо будуть підстави вважати, що її ніколи не оплатять.
Які факти свідчать про безнадійність заборгованості?
Неповернення боргу може відбуватися внаслідок:
- ліквідації боржника (в тому числі через банкрутство);
- відхилення судом позову про стягнення заборгованості з боржника тощо.
Окремо зауважимо, що ліквідація господарського товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинилося, з дня внесення запису про його ліквідацію до державного реєстру.
Докладно про те, як нині ліквідуються суб’єкти господарювання і що відбувається з їхніми боргами внаслідок цього, ми розповідали у статтях:
Банкрутство – це визнана судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури. Про те, як відбувається ліквідація юросіб внаслідок банкрутства після скасування Господарського кодексу України, ми докладно розповіли у статті «Банкрутство у 2026 році: що треба знати після скасування ГКУ».
І, звісно, існує така процедура, як прощення боргу (ст. 605 ЦКУ). Це – справа добровільна, але внаслідок неї дебіторська заборгованість точно не буде погашена і підлягає списанню.
Коли створювати резерв сумнівних боргів?
За п. 8 НП(С)БО 10 величина сумнівних боргів на дату балансу повинна становити залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.
Якщо підприємство впевнене, що дебіторська заборгованість стала безнадійною, відбувається її списання. Найнадійніша підстава для такої впевненості – це документальне підтвердження того, що борг не повернуть (наприклад, документ про те, що боржник став банкрутом і його майна не вистачить, щоб погасити цей борг).
А ось які критерії підприємство має застосовувати до визначення цього терміну, на жаль, НП(С)БО 10 не зазначає. Тому на практиці це питання підприємство вирішує самостійно. Тобто створення резерву сумнівних боргів, а також і списання дебіторської безнадійної заборгованості напряму залежить від впевненості, що борг не буде повернений.
Хто може не створювати резерв сумнівних боргів?
Мікропідприємства та непідприємницькі товариства (тобто неприбуткові організації) можуть не створювати резерв сумнівних боргів і поточну дебіторську заборгованість включати до підсумку балансу за її фактичною сумою. Це передбачено п. 7 НП(С)БО 25. Втім, за бажанням ці суб’єкти можуть нараховувати резерв сумнівних боргів.
Докладно про особливості складання мікрозвітності за формами №1-мс, №2-мс ми писали у статті «Фінансова звітність мікропідприємства (ф. №1-мс, 2-мс) за 2025 рік: інструкція із заповнення та подання».
На жаль, це не стосується тих підприємств, які складають малу фінзвітність за формами №1-м, №2-м – вони повинні нараховувати резерв сумнівних боргів.
Методи створення резерву сумнівних боргів
Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:
- застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;
- застосування коефіцієнта сумнівності.
За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.
За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.
Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами:
- визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;
- класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;
- визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 – 5 років.
Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.
Класифікація дебіторської заборгованості за п. 9 П(С)БО 10 здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи.
Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості.
Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.
Як відображати створення та списання резерву в бухобліку?
Згідно з п. 10 НП(С)БО 10 нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у Звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.
За п. 11 НП(С)БО 10 виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.
Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.
В обліку створення резерву сумнівних боргів відображається проведенням: Д-т 944 К-т 38, а списання безнадійної заборгованості за рахунок такого резерву – проведенням Д-т 38 К-т рахунку, на якому обліковується дебіторська заборгованість (36, 37 тощо). Якщо ж суми створеного резерву недостатньо для списання дебіторської заборгованості, то списання безнадійної дебіторської заборгованості відображається проведенням Д-т 944 К-т рахунку, на якому обліковується дебіторська заборгованість.
А якщо резерв не було створено?
За п. 11 НП(С)БО 10 поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не було створено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат. Це стосується, зокрема, немонетарної дебіторської заборгованості.
Торговельна немонетарна дебіторка обліковується на субрахунку 371 – це видані аванси постачальникам. Якщо від постачальника не очікується постачання товарів, робіт, послуг в рахунок сплаченого авансу, така дебіторка списується без використання резерву: Д-т 944 К-т 371. Так само списується й інша немонетарна дебіторка, щодо якої резерв не нараховується.
Незалежно від джерела списання, суму списаної дебіторської заборгованості слід ще відобразити за дебетом позабалансового субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість». Її слід обліковувати на цьому субрахунку не менше трьох років з дати списання.
І в момент закінчення цього строку або в момент повернення боргу покупцем щодо раніше списаного боргу потрібно буде відобразити ці суми за кредитом субрахунку 071.
Така необхідність випливає з неймовірності повернення списаного боргу протягом строку давності. У випадку коли покупець поверне борг за списаною заборгованістю, цю суму потрібно провести через включення суми до інших операційних доходів (проведення: Д-т 30 К-т 716).
Яка заборгованість є безнадійною за ПКУ?
Відповідно до пп. 14.1.11 ПКУ безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з наведених у цьому підпункті ознак. Якщо ми говоримо не про дебіторську заборгованість фінустанов (банків) і не про лотереї, то слід звернути увагу на такі ознаки:
- заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
- прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
- прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
- прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство;
- прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
- заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
- заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.
Щоб визнати заборгованість безнадійною, потрібно підтвердити це документально з урахуванням вимог п. 44.1 ПКУ. Наведемо найпоширеніші ситуації:
1. Строк позовної давності минув
За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається із закінченням строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦКУ). Отже, беремо договір й аналізуємо, коли порушено строки постачання чи оплати, і вже від них починаємо відлік. Звичайно, враховуючи періоди переривання (карантин, військовий стан тощо). Цього достатньо для визнання заборгованості безнадійною – байдуже, чи звертався кредитор до суду з метою її стягнення. На цьому наголошують і податківці в УПК «Щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ», затвердженій наказом Мінфіну від 03.04.2018 №400.
2. Боржника визнано банкрутом
Для списання заборгованості достатньо постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Інформацію можна перевірити в ЄДР. Це підтверджують і податківці в ІПК від 30.11.2021 №4548/ІПК/99-00-21-02-02-06.
3. Прострочена заборгованість, не погашена внаслідок недостатності майна
Документальне підтвердження – постанова про повернення виконавчого документа. Та пам’ятайте: якщо виконавчим документом визначено строк повторного пред’явлення, то підстав визнати заборгованість безнадійною немає (ІПК від 25.06.2021 №2529/ІПК/99-00-21-02-02-06). Тож у бухгалтерському обліку списати її можна за рішенням керівника, а от у податковому – ні.
4. Заборгованість, стягнення якої унеможливилося у зв’язку з форс-мажорними обставинами
Форс-мажорні обставини за зверненнями суб’єктів господарювання та фізосіб засвідчує ТПП. Хоча російська агресія і вважається форс-мажором, але податківці вимагають, щоб кожен суб’єкт господарювання (боржник) мав власний висновок ТПП про те, що форс-мажор заважає виконувати йому зобов’язання з договорами.
Податкові різниці щодо заборгованості
Ті платники податку на прибуток, які не застосовують податкові різниці, можуть не звертати уваги на визначення в ПКУ терміну безнадійної заборгованості. Головне для них правильно списати таку заборгованість в бухгалтерському обліку.
А ось ті, що застосовують податкові різниці, повинні пам’ятати про таке!
Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резерву сумнівних боргів, у тому числі при списанні безнадійної дебіторської заборгованості, визначено у п. 139.2 ПКУ.
За пп. 139.2.1 ПКУ фінансовий результат збільшується на суму витрат, визнаних у бухгалтерському обліку від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.
А згідно з абзацом третім пп. 139.2.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.
Тому у разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає/не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 ПКУ підлягає збільшенню на суму списаної заборгованості.
Зменшення фінансового результату відповідно до пп. 139.2.2 ПКУ здійснюється на суму дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ, чинним на дату її списання, незалежно від того, чи створено резерв сумнівних боргів за такою заборгованістю.
ПДВ-наслідки списання безнадійної дебіторської заборгованості
Якщо підприємство є платником ПДВ і йдеться про дебіторську заборгованість за товарами чи послугами, то визначення безнадійної заборгованості, наведене в пп. 14.1.11 ПКУ, стосується і їх.
1. Якщо йдеться про дебіторську заборгованість за відвантажені товари, надані послуги
Про це розповідають податківці, зокрема, в ІПК від 15.11.2024 №5271/ІПК/99-00-21-03-02. І позиція в них, на жаль, дуже фіскальна.
У цій ІПК податківці зазначили два основні моменти:
- Якщо покупець не повернув продавцю раніше поставлені товари та не відбулося оплати за такі товари, продавець не має підстав на коригування суми податкових зобов’язань з ПДВ. Податківці, по суті, прирівнюють списання безнадійної заборгованості до безоплатного постачання.
- У разі застосування касового методу при списанні безнадійної заборгованості потрібно нарахувати податкові зобов’язання на дату списання безнадійної дебіторської заборгованості.
В ІПК податківці звернули увагу, що для платників, які застосовують касовий метод, таке списання є іншою компенсацією. Із цим складно погодитися, адже компенсації не буде. Але якщо платник не бажає зайвих спорів із податковою службою, ПДВ доречно нарахувати. Тим більше, що це стала податкова позиція – вона і зараз наведена у «ЗІР».
Аналогічну консультацію дають у «ЗІР» податківці і щодо прощення боргу за відвантаженими товарами або наданими послугами – у постачальника немає підстав для зменшення ПЗ з ПДВ.
2. Якщо йдеться про дебіторську заборгованість за попередньо оплачені товари або послуги
А ось тут у податківців немає загальної відповіді. Принаймні у «ЗІР» вони говорять, що це питання потребує детального вивчення документів (матеріалів), які стосуються зазначених операцій. І пропонують отримати індивідуальну податкову консультацію.
Втім, неважко здогадатися, що вони вимагатимуть коригування ПК з ПДВ. Єдине, що невідомо, це яким саме шляхом.
Раніше податківці надавали консультації, що треба визнати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ на дату списання безнадійної дебіторської заборгованості. Хиткість цієї позиції полягає в тому, що про передоплату в п. 198.5 ПКУ нічого не говориться. Деякі податківці вимагали на дату списання безнадійної дебіторки зробити сторнування (зменшення) ПК з ПДВ, яким підприємство-покупець скористалося при здійсненні передоплати. Але знову ж таки, прямої норми, яка б зобов’язувала платника ПДВ це зробити, в ПКУ немає (як і процедури такого зменшення).
Тож радимо, як і ДПСУ, звертатися в таких випадках до свого податкового органу із проханням надати ІПК. А далі вже або діяти за роз’ясненнями податківців, або, в разі незгоди, цю ІПК можна оскаржити в суді.
