Добровільне медстрахування працівників у 2026 році: оподаткування та облік

1. Юридичні правила укладання договору медичного страхування
2. Особливості договору з медичного страхування за нормами ПКУ (з метою оподаткування)
3. Оподаткування медичного страхування ПДФО та ВЗ
4. Що робити, якщо працівнику ще не нарахували зарплату на момент сплати страхового внеску?
5. Чи нараховується ЄСВ на вартість медстрахування?
6. Які податкові наслідки з податку на прибуток у роботодавця
7. Податкові зобовʼязання з ПДВ
8. Бухгалтерський облік договорів добровільного медичного страхування у роботодавця

Юридичні правила укладання договору медичного страхування

Відповідно до ст. 980 ЦКУ предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов’язаного з об’єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Законом №1909 передбачено, зокрема, що страхувальник – це особа, яка уклала із страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства (п. 68 ч. 1 ст. 1 Закону №1909).

Застрахована особа – фізична особа, визначена страхувальником у договорі страхування, життя, здоров’я, працездатність та/або пенсійне забезпечення якої є об’єктом страхування за договором страхування (п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону №1909).

При цьому страхова премія (страховий платіж, страховий внесок) – це плата у грошовій формі за страхування, яку страхувальник зобов'язаний сплатити страховику згідно з договором страхування (п. 53 ч. 1 ст. 1 Закону №1909).

Згідно з ч. 1 ст. 89 Закону №1909 страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.

Особливості договору з медичного страхування за нормами ПКУ (з метою оподаткування)

Відповідно до пп. 14.1.52-1 ПКУ договір добровільного медичного страхування – це договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснює заклад охорони здоров'я у разі настання страхового випадку, пов'язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Тож щоб договір добровільного медстрахування відповідав вимогам ПКУ, він повинен:

• передбачати страхову виплату при настанні страхового випадку тільки на користь закладу охорони здоров’я;
• укладатись на строк не менше одного року;
• передбачати повернення страхових платежів при достроковому розірванні виключно роботодавцю – страхувальнику.

Оподаткування медичного страхування ПДФО та ВЗ

За нормами пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ сума за договорами добровільного медичного страхування сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем – резидентом за свій кошт за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику.

Тож виходить, якщо за медстраховку роботодавець сплачує в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати працівнику, то такий платіж не оподатковується ПДФО та ВЗ. А якщо сума сплати становить більше цього обмеження, то слід оподатковувати ПДФО та ВЗ.

Ставка ПДФО для оподаткування таких доходів – 18%, а ВЗ – 5%.

Оскільки дохід у вигляді страхового поліса вважається негрошовим, то з метою нарахування ПДФО до суми перевищення (оподаткованого доходу) застосовується коефіцієнт 1,21951 згідно з п. 164.5 ПКУ.

Читайте також:

• Особливості оподаткування медичного страхування працівників у відрядженні
• Добровільне медичне страхування працівників: облік та оподаткування

Що робити, якщо працівнику ще не нарахували зарплату на момент сплати страхового внеску?

Це питання справді є проблемним, адже воно не врегульоване ПКУ. Тому для роботодавця найкращим виходом є звернутися до ДПС по індивідуальну податкову консультацію.

В одній з них (ІПК ДПСУ від 22.04.2026 №2331/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК) висновок податківців був наступним:

Якщо роботодавцем – резидентом за свій кошт сплачується на користь працівника сума внесків за договорами добровільного медичного страхування, але дохід у вигляді заробітної плати ще не нараховувався таким роботодавцем, то сума таких внесків оподатковується в повному обсязі без урахування положень пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ.

Водночас за пп. 169.4.3 ПКУ роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого ПДФО за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Тож виходить, що роботодавець при нарахуванні зарплати може зробити перерахунок ПДФО і не утримувати податок з доходів працівника, якщо сума внеску не перевищуватиме 30% нарахованої йому зарплати. А надміру сплачене при сплаті страхового внеску ПДФО залишиться переплатою, яка буде використана роботодавцем в звичайному порядку.

Приклад 1

Підприємство у травні 2026 року уклало зі страховою компанією договір добровільного медичного страхування працівників строком на 1 рік. Сума одноразового страхового платежу складає 5000 грн, заробітна плата працівника у травні 2026 року – 30000 грн.

Ліміт для застосування пільги з ПДФО та ВЗ у такому випадку складає:

1. 30000 грн х 30% = 9000 грн.

Оскільки сума страхового платежу (5000 грн) не перевищує 30% нарахованої заробітної плати працівника (9000 грн), то сума страхового платежу не оподатковується ПДФО та ВЗ.

Приклад 2

Підприємство у травні 2026 року уклало зі страховою компанією договір добровільного медичного страхування працівників строком на 1 рік. Сума одноразового страхового платежу складає 5000 грн, заробітна плата працівника у травні 2026 року – 30000 грн. Але сплата страхового платежу буде проведена 10 травня, тобто до нарахування зарплати за травень.

В такому разі роботодавець 10 травня при сплаті платежу має оподаткувати ПДФО та ВЗ його суму (5000 грн) та сплатити податки до бюджету. При цьому така сплата робилася б за кошти роботодавця та визнавалася ще й додатковим благом працівника.

А вже в кінці місяця при нарахуванні зарплати можна буде провести перерахунок ПДФО.

Зверніть увагу!

Незалежно від того, чи оподатковується сума страхового внеску ПДФО та ВЗ, роботодавцю як податковому агенту треба показати її в додатку 4ДФ у звітному періоді сплати.

Такий дохід зазначається з ознакою доходу «125», якщо податковий агент – роботодавець – резидент України. Причому в графах 3а та 3 додатка 4ДФ податковий агент має відображати суми нарахованого та наданого у негрошовій формі доходу з урахуванням підвищуючого коефіцієнта.

Чи нараховується ЄСВ на вартість медстрахування?

Згідно з п. 3.5 Інструкції №5 внески підприємств за договорами добровільного медичного страхування працівників не включають до фонду заробітної плати. Ці внески також прямо згадані й у п. 2 р. II Переліку №1170. А тому на такі платежі не нараховується ЄСВ.

Які податкові наслідки з податку на прибуток у роботодавця

У розд. ІІІ ПКУ не передбачено коригувань фінрезультату до оподаткування при здійсненні перерахування страхових платежів за працівників за договорами добровільного медстрахування.

Але є ще суми забезпечень, щодо яких здійснюють коригування, передбачені п. 139.1 ПКУ. Втім, таке коригування виникне лише в тих, хто застосовує податкові різниці і лише, якщо під витрати на оплату договорів добровільного медичного страхування створюється забезпечення (резерв) згідно з обліковою політикою підприємства.

Й ще є норма ст. 123-1 ПКУ яка зобов’язує підприємство здійснювати коригування фінрезультату до оподаткування у разі порушення ним вимог до договору добровільного медичного страхування.

Податківці у ІПК від 10.10.2024 №4776/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК зауважили, якщо платник податку на прибуток – страхувальник визнав у бухгалтерському обліку витрати за договором добровільного медичного страхування своїх працівників, до якого надалі внесені зміни, якими змінено перелік застрахованих осіб без зміни строку дії такого договору, то у разі дотримання вимог Закону №1909 та пп. 14.1.52-1 ПКУ внесені зміни не є підставою для визнання такого договору таким, що не відповідає вимогам ПКУ, та за фактом таких змін коригування фінансового результату до оподаткування, передбачене ст. 123-1 ПКУ, не застосовується та не нараховується пеня.

Тобто якщо працівник звільняється, не відпрацювавши рік, при цьому строк дії колективного договору страхування не змінюється (так і залишається один рік), але з переліку застрахованих осіб звільнений працівник виключається (шляхом внесення змін до чинного договору) та додається новий працівник, то такий правочин не вважається порушенням пп. 14.1.52-1 ПКУ та здійснювати коригування та нараховувати пеню за ст. 123-1 ПКУ не потрібно.

Податкові зобовʼязання з ПДВ

Відповідно до пп. 196.1.3 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:

надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів;

надання послуг із загальнообов’язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування), недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів та рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Тож операція з медичного страхування своїх працівників за кошти підприємства не призводить до виникнення податкових зобов’язань з ПДВ. Про це податківці казали тут.

Бухгалтерський облік договорів добровільного медичного страхування у роботодавця

Зобов'язання щодо страхових платежів за договорами добровільного медичного страхування відображаються на субрахунку 654.

Відповідно до Інструкції №291 на субрахунку 654 «За індивідуальним страхуванням» ведеться облік розрахунків зі страховими організаціями по індивідуальному страхуванню персоналу підприємства, за їх письмовими дорученнями, у разі добровільного страхування, з нарахованої їм заробітної плати страхових внесків за договорами та по обов'язковому страхуванню, що встановлюється законодавством. Тому оплата страхових внесків проводиться саме за рах. 654: Д-т 654 К-т 311.

Мінфін радить включати суми страхових платежів за такими договорами до складу інших витрат операційної діяльності – субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності» (лист Мінфіну від 22.03.2010 №31-34000-20-10/6144).

Разом з цим у п. 15.1 та п. 15.7 НП(С)БО 16 витрати на медичне страхування працівників зазначені у складі загальновиробничих витрат. Тому за бажанням страхувальники можуть відображати витрати за страховими платежами на тих самих рахунках, що й зарплату застрахованих працівників.

Така схема бухобліку помилкою не буде та дасть можливість отримати інформацію про те, скільки ж насправді коштів витрачається на утримання та стимулювання персоналу.

Як правило, страхові платежі за договором добровільного медстрахування вносять одноразово з розрахунку річної суми страховки. Тому їх спочатку відображають на рахунку 39, а потім щомісячно списують на рахунки відповідних витрат (23, 91 – 93, 949) в розмірі 1/12 сплаченої суми.

Оскільки вартість страхового поліса добровільного медстрахування є доходом працівників, то її слід також відображати і на рахунку 66. Але витрати на ДМС не належать до фонду оплати праці згідно з п. 3.5 Інструкції №5, то їх потрібно обліковувати на субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами», на якому ведеться облік розрахунків за виплатами, що не належать до фонду оплати праці (див. Інструкцію №291).

Таблиця. Бухгалтерський облік договору ДМС