Як відображати в бухобліку імпорт послуг: документальне оформлення, проведення та три приклади від редакції

1. Головне про бухоблік імпору послуг
2. Чи потрібно складати акт у разі імпорту послуг?
3. Варіант перший. Послуги спершу отримують, а потім оплачують
4. Варіант другий. Попередня оплата за послуги, а потім їх отримання
5. Варіант третій. Передоплата частинами

Головне про бухоблік імпору послуг

Особливості відображення у бухобліку імпорту послуг подібні до імпорту товарів.

Імпорт товарів ми докладно розглянули в статті «Імпорт товарів у 2026 році: митна вартість товару, митне оформлення, оподаткування та бухоблік».

Тож зараз зазначимо найголовніше.

У разі імпорту послуг їх оплачують в іноземній валюті. Таким чином, і в договорі, і в первинних документах (актах) вартість послуг виражають в іноземній валюті.

Позаяк бухоблік в Україні ведуть у гривнях, операції в іноземній валюті потрібно перераховувати в гривні. Роблять такий перерахунок за нормами НП(С)БО 21. При цьому подекуди виникають курсові різниці. Розгляньмо докладніше, коли вони виникають, а коли — ні. І як відобразити імпорт послуг у бухгалтерських проведеннях.

Але на початку поговоримо про документальне оформлення послуг. Адже щодо цього нещодавно відбулися зміни, які схвилювали багатьох бухгалтерів.

Чи потрібно складати акт у разі імпорту послуг?

Нагадаємо, що зовнішньоекономічна діяльність — це окрема царина, яка регулюється спеціальними нормативними документами. Інакше кажучи, те, що прийнято у межах України, може бути зовсім іншим, коли йдеться про міжнародні економічні відносини.

Так сталося і з оформленням первинних документів. У межах України досить довго (забігаючи наперед — до 1 квітня 2026 року) загальноприйнятим правилом було оформлювати факт надання послуг актом їх приймання-передачі.

Проте закордонні партнери такого правила не мали і часто відмовлялися ці акти оформлювати. У підсумку потерпав споживач послуг — резидент України.

Через це Постановою НБУ від 16.06.2016 р. №347 було внесено зміни до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями. Зокрема, рахунок (інвойс) віднесено до документів, що засвідчують факт виконання резидентом або нерезидентом робіт, надання послуг, експорт чи передавання прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі).

Важливо!

Документом про надання послуг у ЗЕД не завжди має бути саме акт. Ним може бути і рахунок (інвойс).

Але для відображення такої операції у бухобліку резидента цей документ мусить мати всі обов’язкові реквізити первинного документа, зазначені в ст. 9 Закону №996. Це правило не змінилося!

Мінфін стверджував, що:

оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення у бухобліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі. Але тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами.

Проте питання було щодо підпису обох сторін договору в такому первинному документі. Адже в рахунку-фактурі (інвойсі) підпису замовника немає. А для первинного документа він був обов’язковий.

Тому податківці й надалі наполягали на тому, що зафіксувати факт передачі послуг має саме акт. І навіть давали поради щодо його оформлення.

З 1 квітня 2026 року діють нові правила для оформлення первинних документів щодо послуг: з обов’язкових реквізитів забрали підпис замовника послуг або наймача (орендаря). Про це ми писали тут. І знову піднялася хвиля запитань: потрібен акт чи ні?

Як не дивно, але саме податківці виявилися найбільшими оптимістами щодо цього і навіть заявили, що з 1 квітня складати акти не обов’язково. Втім, і Мінекономіки заявило те саме.

А ми радили не поспішати, а подумати. Втім, вибір залишається за кожним підприємством окремо. Якщо вимога щодо складання актів псує ваше економічне життя, а в інвойсах постачальників послуг є всі належні реквізити та дані, ви можете обійтися і без актів.

Зверніть увагу!

Підпис замовника потрібен на первинному документі, якщо:

• оплата здійснюється за публічні кошти;
• йдеться про оренду державного або комунального майна;
• йдеться про договори будівельного підряду, проєктно-вишукувальні роботи;
• йдеться про договори про пожертву, благодійну або гуманітарну допомогу.

Тобто в таких випадках, якщо йдеться про послуги, то без акта не обійтися.

Ну, а тепер переходимо безпосередньо до бухгалтерського обліку.

Варіант перший. Послуги спершу отримують, а потім оплачують

Отримання послуг відображають на підставі акта приймання-передачі чи іншого подібного документа: Д-т 23, 91, 92, 93, 94 К-т 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» — вартість послуг у гривнях за курсом НБУ на дату акта (див. п. 5 НП(С)БО 21).

Заборгованість за кредитом субрахунку 632 є монетарною, адже погашатиметься коштами. Таким чином, за цією заборгованістю на кожну дату балансу і на дату здійснення госпоперації (оплати) визначають курсову різницю, яку відображають у складі інших операційних доходів (субрахунок 714 «Дохід від операційної курсової різниці») чи витрат (субрахунок 945 «Втрати від операційної курсової різниці») (див. п. 7, 8 НП(С)БО 21).

Приклад 1 

Підприємство — резидент України, платник ПДВ, отримало від нерезидента за актом інжинірингові послуги вартістю 1000 євро для використання під час будівництва. На дату отримання (дату акта) курс НБУ — 51,51 грн за 1 євро.

На дату отримання послуг (дату акта) нараховано податкове зобов’язання з ПДВ 10 302 грн (1000 х 51,51 х 20 %). Складено податкову накладну і зареєстровано в ЄРПН.

На підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, відображено податковий кредит з ПДВ — 10 302 грн.

На дату балансу після отримання послуги курс НБУ — 52 грн за 1 євро.

На дату перерахунку коштів нерезидентові утримано податок на репатріацію 150 євро (1000 х 15 %), згідно з пп. «г» пп. 141.4.1, пп.  141.4.2 ПКУ. Курс НБУ на цю дату — 52,1 грн за 1 євро.

Перераховано до бюджету податок на репатріацію — 7 815 грн (150 х 52,1).

Перераховано нерезидентові оплату за мінусом утриманого податку на репатріацію — 850 євро (1000 — 150).

Бухгалтерський облік за даними прикладу 1 наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Бухгалтерський облік імпорту послуг на умовах наступної оплати

Зверніть увагу! Податком на репатріацію часто називають податок з доходів, отриманих нерезидентами на митній території України.

Якщо постачальник — юрособа, то цей податок справляють з доходів, наведених у пп. 141.4.1 ПКУ. Інжиніринг є в цьому переліку (див. пп. «г» пп. 141.4.1 ПКУ). Згідно з пп. 141.4.2 ПКУ податок справляють у розмірі 15 % за рахунок доходу, який підлягає виплаті нерезидентові, і сплачують до бюджету під час виплати доходу нерезидентові, якщо інше не передбачено міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування.

Наприклад, якщо за даними прикладу 1 дохід, який підлягає виплаті нерезидентові, становить 1000 євро, то зі суми цього доходу потрібно утримати податок на репатріацію 15 % — 150 євро (1000 х 15 %), перерахувати цей податок до бюджету, а нерезидентові виплатити 850 євро (1000 - 150).

Відображення цього податку в бухгалтерському обліку схоже на відображення ПДФО. Але на відміну від ПДФО податок на репатріацію утримують зі складу нарахованого нерезидентові доходу не в момент нарахування зобов’язання перед нерезидентом (Д-т 92 тощо К-т 632), а в момент виплати доходу: Д-т 632 К-т 312. Саме в цей останній момент відображають як утримання податку з доходу (Д-т 632 К-т 641пнр), так і сплату податку до бюджету (Д-т 641пнр К-т 311).

Варіант другий. Попередня оплата за послуги, а потім їх отримання

Заборгованість за здійсненою попередньою оплатою (авансом) відображають за курсом НБУ на дату переказу авансу (див. п. 6 НП(С)БО 21).

Така заборгованість є немонетарною, адже закриватиметься отриманими послугами, а не коштами. Тож курсові різниці на цю заборгованість не нараховують. Отримані послуги визначатимуть за курсом на дату отримання авансу, фактично в сумі заборгованості.

Приклад 2 

Початкові дані прикладу 1. Але підприємство спершу сплачує нерезидентові 850 євро, плюс 150 євро у гривневому еквіваленті перераховує до бюджету як податок на репатріацію. На дату попередньої оплати і перерахування податку на репатріацію курс НБУ — 51,51 за 1 євро.

На цю саму дату нараховано податкове зобов’язання з ПДВ 10302 грн (1000 х 51,51 х 20 %), складено податкову накладну і зареєстровано в ЄРПН.

На підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, відображено податковий кредит з ПДВ — 10 302 грн.

Згодом підприємство отримало послуги за актом.

Бухгалтерський облік за даними прикладу 2 наведено в таблиці 2.

Таблиця 2. Бухгалтерський облік імпорту послуг на умовах попередньої оплати

Зверніть увагу!

Позаяк у момент сплати авансу відбувається виплата доходу нерезидентові, то саме в цей момент потрібно утримати і перерахувати до бюджету податок на репатріацію. Податок є частиною доходу нерезидента, адже утримується за рахунок такого доходу. Тому якщо заборгованість за передоплатою, перерахованою нерезидентові, відобразили на субрахунку 371 (Д-т 371 К-т 312), то й суму утриманого з доходу нерезидента податку, як частину доходу нерезидента, також потрібно відобразити на субрахунку 371 (Д-т 371 К-т 641пнр). Далі загальна сума заборгованості на субрахунку 371 буде зарахована із зобов’язаннями за отриманими від нерезидента послугами (Д-т 632 К-т 371).

Варіант третій. Передоплата частинами

Згідно з п. 6 НП(С)БО 21 у разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами й одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнають за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів виходячи з послідовності авансових платежів.

Приклад 3 

Початкові дані прикладу 1.

Але спершу підприємство здійснило нерезидентові попередню оплату 255 євро, крім того, 45 євро у гривневому еквіваленті перераховано до бюджету як податок на репатріацію.

На дату попередньої оплати і перерахування податку на репатріацію курс НБУ — 51,51 грн за 1 євро.

На цю саму дату нараховано податкове зобов’язання з ПДВ 3 090,60 грн (300 х 51,51 х 20 %), складено податкову накладну і зареєстровано в ЄРПН.

На підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, відображено податковий кредит з ПДВ — 3 090,60 грн.

Згодом здійснено ще одну попередню оплату 595 євро, крім того, 105 євро у гривневому еквіваленті перераховано до бюджету як податок на репатріацію.

На дату цієї оплати і перерахування податку на репатріацію курс НБУ — 52 грн за 1 євро.

На цю саму дату нараховано податкове зобов’язання з ПДВ 7 580 грн (700 х 52 х 20 %), складено податкову накладну і зареєстровано в ЄРПН.

На підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, відображено податковий кредит з ПДВ — 7 580 грн.

Нарешті, підприємство отримало послуги за актом — на 1000 євро. На дату отримання (дату акту) курс НБУ — 52,1 грн за 1 євро.

Бухгалтерський облік за даними прикладу 3 наведено в таблиці 3.

Таблиця 3. Бухгалтерський облік імпорту послуг при передоплаті частинами