Підприємство сплачує за Google Workspace та Hetzner: які наслідки з ПДВ та податку на прибуток за ПКУ

1. Чи платити податок на прибуток з винагороди нерезидента за хмарні послуги та хостинг?
2. Чи потрібно визнавати ПЗ з ПДВ та реєструвати податкові накладні?
3. Правило «першої події»: інвойс чи оплата?
4. Висновки та практичні рекомендації для бізнесу

Коментар до ІПК від 01.05.2026 №2529/ІПК/99-00-21-02-02

Сучасний бізнес неможливо уявити без цифрової інфраструктури. Корпоративна пошта на сторонній онлайн-платформі, хмарне розміщення баз даних чи оренда віддалених серверів у хостинг-гігантів — це вже щоденна рутина.

Проте у бухгалтера, коли справа доходить до оплати цих послуг, одразу виникає запитання, чи не доведеться внаслідок цього платити додаткові податки. Відповідь на це запитання краще отримати від ДПС й у вигляді індивідуальної податкової консультації. 

Ось один із таких прикладів. Компанію цікавили два питання щодо співпраці з Google Cloud EMEA Limited (Ірландія) та Hetzner Online GmbH (Німеччина):

• Чи доведеться платити податок на прибуток з доходів нерезидентів?
• Чи потрібно буде визнавати ПЗ з ПДВ, реєструвати податкові накладні з ПДВ і яка подія є вирішальною — дата інвойсу чи дата реальної оплати?

Ось що відповіла ДПС на ці запитання у коментованій ІПК. 

Чи платити податок на прибуток з винагороди нерезидента за хмарні послуги та хостинг?

Головне питання під час виплати коштів іноземним компаніям — чи необхідно утримувати з їхнього доходу 15% податку на прибуток (згідно з пп. 141.4.2 ПКУ). Щоб розібратися, чи підпадають згадані компанії  під оподаткування в Україні, ДПС для початку звернулася до базового Закону України від 17.02.2022 №2075-IX «Про хмарні послуги» (далі – Закон №2075).

Податківці нагадали, що:

• Хмарна послуга полягає у наданні користувачу доступу до інфраструктури та наборів комп’ютерних програм (операційних систем, системних комп’ютерних програм, програмних засобів для комп’ютерного програмування, програмних засобів управління базами даних) за допомогою технології хмарних обчислень. 
• Хостинг – це послуга надання дискового простору, підключення до мережі та інших ресурсів для розміщення фізичної інформації на сервері, що постійно перебуває в мережі. Хостинг буває різним: зокрема, до нього належить і оренда виділеного сервера. 

Отже, вирішили податківці, в наведеному в запитанні випадку послуги можуть вважатися або послугами з оренди (послуги у вигляді виділеного сервера), або інформаційними послугами (хмарні послуги і хостинг, який не вважається орендою). І, залежно від того, що саме купуватиме українська компанія, ДПС розглядає два сценарії. 

Сценарій А: Хмарний сервіс та доступ до платформи (Google Workspace) 

ДПС стверджує: 

«У разі якщо зазначені у зверненні платежі, які здійснені за послуги хостингу, є наданням доступу до платформи, сервера або іншого хмарного ресурсу, то такі платежі розцінюються як компенсація вартості послуг, отриманих від нерезидента, і не є об’єктом оподаткування згідно із пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу».

Отже, якщо платіж здійснюється суто за доступ до платформи або хмарного ресурсу, податківці трактують його як компенсацію (тобто оплату) вартості послуг нерезидента. 

А згідно з  пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ звичайна виручка юрособи-нерезидента за надані послуги не підпадає під оподаткування податком на прибуток в Україні. 

Крім того, такі платежі не є роялті (винагородою за авторські права), оскільки ви купуєте лише право користуватися функціоналом програми, а не саму програму для її перепродажу чи модифікації.

Сценарій Б: Оренда виділеного сервера (Hetzner)

Якщо ви берете в оренду конкретне фізичне обладнання, що розташоване за межами України, цей дохід не є доходом із джерелом походження з України (пп. 14.1.54 ПКУ). Отже, 15% податку на прибуток тут також не виникає. 

Ось як про це сказала ДПС: 

«У разі якщо резидент України здійснює оплату за зазначені у зверненні послуги хостингу (надання виділеного сервера, фізичного обладнання, що знаходяться за межами митної території України), які не належать до категорії електронних послуг (зокрема, хмарних послуг) і розглядаються як оренда серверів, які належать нерезиденту і знаходяться за межами території України, то такі виплати не є доходом нерезидента з джерелом походження з України, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу».

Увага! Податковий нюанс

Якщо ваші операції з Google чи Hetzner визнають контрольованими (або якщо ці нерезиденти зареєстровані в «низькоподаткових» юрисдикціях чи мають особливу організаційно-правову форму), компанії доведеться проводити самостійні коригування та визначати податкові різниці відповідно до вимог ст. 39, пп. 140.5.2 або 140.5.4 ПКУ.

Чи потрібно визнавати ПЗ з ПДВ та реєструвати податкові накладні?

ДПС розглядає наведені операції скрізь призму пункту 186.3 ПКУ. Це означає, що місцем постачання таких послуг вважається місце реєстрації їхнього отримувача. Оскільки покупець — українське підприємство, операція автоматично стає об'єктом оподаткування ПДВ в Україні за ставкою 20%.

Хто платить ПДВ? 

Оскільки іноземні компанії не зареєстровані як платники ПДВ в Україні, відповідальність за нарахування та сплату податку повністю лягає на плечі українського покупця (п. 180.2 та ст. 208 ПКУ).

Правило «першої події»: інвойс чи оплата?

Тут податкова служба дає чітку та однозначну відповідь, посилаючись на п. 187.8 ПКУ. 

Податкові зобов'язання виникають за правилом «першої події»:

• або на дату списання коштів з банківського рахунку підприємства на оплату послуг нерезидента;
• або на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг (наприклад, акта).

Саме на дату тієї події, яка відбулася раніше, українське підприємство зобов'язане скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН (п. 201.1 ПКУ). Ця ж сума включається до податкових зобов'язань декларації з ПДВ (п. 208.3 ПКУ) та, у разі своєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, одночасно дає право на податковий кредит (п. 208.2 ПКУ).

Увага! 

Інвойс може замінити акт і свідчити про факт імпорту послуг. Але для цього він має бути оплаченим. Такої позиції дотримується як ДПСУ, так і Мінфін. Про це ми розповідали тут, такої ж позиції податківці притримуються і зараз.

Висновки та практичні рекомендації для бізнесу

1. Податок на репатріацію — 0%. При оплаті Google Workspace та серверів Hetzner утримувати 15% податку з доходів нерезидента не потрібно. Це або оплата послуг (не об'єкт оподаткування), або оренда майна за межами України (немає українського джерела походження). Але тримайте на контролі переліки КМУ щодо «низькоподаткових» країн та організаційних форм нерезидентів для контролю податкових різниць.
2. ПДВ — 20% і повна відповідальність. Оплата хмарних послуг іноземцям — це імпорт послуг. Ви зобов'язані нарахувати 20% ПДВ зверху договірної вартості, скласти податкову накладну за «першою подією» та вчасно зареєструвати її в ЄРПН.
3. Дивіться в сутність бухобліку. Податківці наголошують: податковий облік базується на первинних документах та суті операції. Перевірте, як саме у вас прописані договори чи публічні оферти з Hetzner та Google — як хмарні послуги, хостинг, оренда інфраструктури чи ще якось.