Бухоблік експорту послуг у 2026 році: правила НП(С)БО 21 та приклади бухгалтерських проведень

1. Як визначити дохід від наданих послуг на експорт?
2. Що робити, якщо послуги надано, а оплата надійшла пізніше?
3. Що робити у разі отримання передоплати, а експорт послуги відбувся пізніше?
4. Як вести облік у разі часткової передоплати?

Надання послуг нерезидентам вимагає уваги до первинних документів та курсових різниць. Розглянемо правила обліку у 2026 році: як визнати дохід за інвойсом замість акта, застосувати оновлене НП(С)БО 21 та відобразити операції у проведеннях.

Як визначити дохід від наданих послуг на експорт?

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Визнання доходу від наданих послуг — це господарська операція, а тому її слід оформляти первинним документом. На практиці це, як правило, акт приймання-передачі послуг.

Але відповідно до ст. 6 Закону про ЗЕД у разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) можна укладати шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями чи в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойса), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

Тобто замість акта можна складати рахунок на оплату (інвойс), який підтверджує надані послуги.

Важливо!

Навіть якщо за умовами договору акт на відповідну дату балансу не складається, згідно з нормами НП(С)БО 15 дохід від наданих послуг на цю дату потрібно визнавати.

Наприклад, договір уклали на кілька місяців, за договором послуги передають замовнику і складають акт наприкінці надання послуг, але в період виконання договору настає дата балансу.

Згідно з п. 10 НП(С)БО 15 на дату балансу потрібно визнавати дохід, навіть якщо послуги не передано замовникові за актом. Особливості визнання доходу наведено в п. 10 — 14 НП(С)БО 15. На практиці це правило часто ігнорується, оскільки відсутня усталена традиція визнавати доходи без підтвердження первинним документом (актом), підписаним із замовником. Крім того, немає методичних рекомендацій Мінфіну, яким чином, на рівні бухгалтерських проведень, відображати визнаний дохід, якщо акт не складали.

Увага!

Якщо підприємство експортує послуги і на дату балансу не визнає доходу від них, таку помилку під час перевірки може виявити податкова, донарахувавши податки та наклавши штрафні санкції.

Щоб уникнути цього, рекомендуємо у будь-якому разі складати відповідні документи з наданих послуг на дату балансу. А дохід (і пов’язані з наданим доходом витрати) для відображення в акті визначати, приміром, за методом вивчення виконаної роботи. Тоді дохід, відображений у бухобліку, дорівнюватиме доходу за актом. Різниць між ними не буде, і не виникатиме облікових труднощів. Нижче розглянемо приклади саме для таких ситуацій.

Відповідно до п. 10 НП(С)БО 15 дохід, пов’язаний із наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінено результат цієї операції.

Оцінюють ступінь завершеності за одним із трьох методів, наведених у п. 11 НП(С)БО 15, серед яких перший — вивчення виконаної роботи. Обраний метод встановлюють обліковою політикою.

Згідно з п. 7 НП(С)БО 16 витрати визнають витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Дохід від наданих послуг відображають на субрахунку 703, собівартість цих послуг — на субрахунку 903.

Що робити, якщо послуги надано, а оплата надійшла пізніше?

Послуги нерезидентам, як правило, надаються з оплатою в іноземній валюті. Для відображення в бухгалтерському обліку вартість наданих послуг за базовим правилом перераховують за офіційним курсом НБУ на початок дня дати надання послуг (п. 5 НП(С)БО 21), що підтверджено актом чи інвойсом: Д-т 362 К-т 703.

Проте зверніть увагу на важливе уточнення, що діє з 5 листопада 2024 року (після набрання чинності змінами згідно з наказом Мінфіну від 24.09.2024 №460). Оновлений п. 5 НП(С)БО 21 чітко визначає, що операції в іноземній валюті відображаються у валюті звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення господарської операції (дати визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат). Крім того, нагадаємо, що п. 5 НП(С)БО 21 дозволяє підприємствам зручний альтернативний варіант: відображати безготівкові операції в іноземній валюті у валюті звітності в сумі, визначеній у документах банку. Це суттєво спрощує роботу, адже дозволяє уникати технічних розбіжностей через різницю між офіційним та комерційним курсом банку.

Заборгованість на субрахунку 362 передбачає право підприємства отримати фіксовану суму грошових коштів. Відповідно до п. 4 НП(С)БО 21, наявність такого права є визначальною ознакою монетарної статті балансу.

Зверніть увагу!

За монетарними статтями в іноземній валюті на дату балансу та на дату здійснення господарської операції (в даному випадку операції з отримання оплати за надані послуги) обов'язково визначають курсові різниці:

• дохід на субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці»;
• втрати на субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці».

Приклад 1.

Підприємство — резидент України, платник ПДВ, надало нерезидентові консультаційні послуги на суму 500 євро, що оформлено інвойсом. Офіційний курс НБУ на дату складання інвойса — 51,30 грн за 1 євро. За такими послугами ПДВ не нараховують, тому що місце постачання розташоване за межами митної території України (див. пп. «в» п. 186.3 ПКУ).

Виробнича собівартість наданих послуг — 12 000 грн.

Офіційний курс НБУ на дату балансу, після надання послуг — 52,10 грн за 1 євро.

Отримана оплата від нерезидента — 500 євро. Офіційний курс НБУ на цю дату — 51,50 грн за 1 євро.

Бухгалтерський облік за даними прикладу 1 наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Бухгалтерський облік експорту послуг на умовах післяплати

Що робити у разі отримання передоплати, а експорт послуги відбувся пізніше?

У разі отримання передоплати (авансу) її відображають у балансі за офіційним курсом НБУ на дату отримання (п. 5 НП(С)БО 21): Д-т 312 К-т 681.

Оскільки заборгованість на субрахунку 681 погашатиметься не грошима, а наданням (експортом) послуги, вона не містить зобов'язання надати фіксовану суму коштів. Згідно з вимогами п. 4 НП(С)БО 21, така стаття класифікується як немонетарна. Відповідно, курсові різниці на неї не нараховують ні на дату балансу, ні на дату здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 6 НП(С)БО 21 у разі включення до складу доходу звітного періоду суму авансу (передоплати) перераховують у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати одержання авансу.

Тобто дохід від наданих послуг (Д-т 362 К-т 703) визнають за валютним курсом на дату отримання авансу.

Приклад 2.

Підприємство — резидент України, платник ПДВ, отримало від нерезидента передоплату в сумі 500 євро за послуги з навантаження товару на митній території України на автомобіль нерезидента.

Офіційний курс НБУ на цю дату — 51,30 грн за 1 євро.

Згідно з пп. «а» пп. 186.2.1 ПКУ місце постачання послуг — митна територія України. Тож зазначені послуги оподатковують ПДВ у загальному порядку.

Ціна послуги 500 євро вже включає ПДВ, тож підприємство в цей момент нарахувало податкові зобов’язання з ПДВ у сумі 4275,00 грн (500 × 51,30 : 6), склавши ПН і зареєструвавши в ЄРПН.

Надано нерезидентові послуги в рахунок здійсненої передоплати. Виробнича собівартість наданих послуг — 12 000 грн.

Таблиця 2. Бухгалтерський облік експорту послуг на умовах передоплати

*Примітка до проведення 3: відповідно до п. 6 НП(С)БО 21, оскільки аванс (передоплата) є немонетарною статтею балансу, сума доходу від наданих послуг визнається за валютним курсом на дату отримання авансу. Саме тому сума доходу у проведенні 3 повністю збігається з сумою передоплати у проведенні 1. 

Як вести облік у разі часткової передоплати?

Згідно з п. 6 НП(С)БО 21 у разі одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами та відвантаження частинами покупцеві немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнають за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів виходячи з послідовності одержання авансових платежів.

Приклад 3.

Підприємство — резидент України, платник ПДВ, отримало від нерезидента часткову передоплату в сумі 100 євро (в т. ч. ПДВ) за послуги з навантаження товару на митній території України на автомобіль нерезидента.

Офіційний курс НБУ на цю дату — 51,00 грн за 1 євро. Згідно з пп. «а» пп. 186.2.1 ПКУ місце постачання послуг — митна територія України, тож зазначені послуги оподатковують ПДВ у загальному порядку. Підприємство нарахувало податкові зобов'язання (ПЗ) з ПДВ.

Згодом отримано другу частину часткової передоплати в сумі 200 євро, також у т. ч. ПДВ. Офіційний курс НБУ на цю дату — 52,20 грн за 1 євро. Нараховано ПЗ з ПДВ.

Надано послуги на загальну суму 500 євро, що включає ПДВ. Офіційний курс НБУ на цю дату — 51,30 грн за 1 євро. Нараховано ПЗ з ПДВ на суму наданих послуг за мінусом уже отриманої передоплати.

Виробнича собівартість наданих послуг — 12 000 грн.

Офіційний курс НБУ на дату балансу, після надання послуг — 51,10 грн за 1 євро.

Отримана оплата від нерезидента на погашення залишку заборгованості (200 євро) — 51,50 грн за 1 євро.

Таблиця 3. Бухгалтерський облік експорту послуг на умовах часткової передоплати

***

Читайте також:

• Бухгалтерський облік експорту товару у 2026 році: правила визнання доходу та проведення
• Оподаткування-2026 при експорті товарів: ПДВ, податок на прибуток, ЄП