Знищений товар і прощений борг: роз'яснення ДПС щодо ПДВ та податку на прибуток у 2026 році

1. Податок на прибуток: товари стають безоплатно наданими
2. Зменшення нарахованого податкового зобов’язання з ПДВ у цьому випадку не буде 
3. Позиція редакції: чи все так однозначно? 
4. Висновки та рекомендації
5. Що додатково почитати про прощення боргу? 

Коментар до ІПК ДПС від 15.09.2026 р. №5495/ІПК/99-00-21-02-02

Розглянемо ситуацію: підприємство на загальній системі оподаткування (платник податку на прибуток і ПДВ) відвантажило покупцю партію товару. Але ворожий обстріл знищив у покупця склад разом із цим товаром. А в договорі між підприємством і покупцем погоджено, що, у разі знищення майна, 50% його вартості покупцю пробачається (зобов'язання припиняється шляхом прощення боргу відповідно до ст. 605 ЦКУ).

Які податкові наслідки матиме таке прощення боргу? Одне з ТОВ вирішило не ризикувати й звернулося до ДПС за роз’ясненням. 

Податок на прибуток: товари стають безоплатно наданими

ДПС у своїй відповіді розпочала традиційно:  базою для нарахування податку на прибуток є фінансовий результат, визначений за правилами НП(С)БО або МСФЗ, відкоригований на податкові різниці (пп. 134.1.1 ПКУ).

Подальша аргументація у ІПК свідчить про те, що з точки зору податківців, як тільки ви прощаєте покупцеві частину боргу за раніше відвантажений товар, ця частина товару втрачає свій оплатний статус і переходить у категорію безоплатно наданих товарів (пп. «а» пп. 14.1.13 ПКУ).

Якщо ви не застосовуєте податкові різниці, то нічого страшного не відбувається – обєктом оподаткування у вас залишається той фінрезультат, що був визначений в бухобліку. 

А для тих, хто застосовує податкові різниці, далі в дію вступають правила коригування фінансового результату (пп. 140.5.10 ПКУ):

• Коли доведеться збільшити фінрезультат. Якщо ви прощаєте борг особі, яка не є платником податку на прибуток (наприклад, платнику єдиного податку), або ж пов’язаній особі - платнику податку на прибуток, яка задекларувала збитки (від’ємне значення) за попередній рік. У такому разі на суму прощеного боргу ви зобов'язані збільшити свій об'єкт оподаткування у періоді прийняття рішення про прощення;
  
  
• Коли коригування не потрібне. Якщо ваш боржник — це звичайний платник податку на прибуток на загальних підставах. У такому випадку податкова різниця за пп. 140.5.10 не виникає. Операція відображається виключно за правилами бухгалтерського обліку.

Зменшення нарахованого податкового зобов’язання з ПДВ у цьому випадку не буде 

З ПДВ ситуація виявилася ще менш гнучкою. При відвантаженні товару платник ПДВ визнає ПЗ за правилом «першої події» (п. 187.1 ПКУ). В нашій ситуації так і було: ТОВ визнало податкові зобов’язання з ПДВ, склало та зареєструвало в ЄРПН податкову накладну (п. 201.1 ПКУ), на підставі якої покупець сформував свій податковий кредит.

Якщо він прощає  50% вартості товару, чи можна постачальнику зменшити нарахований ПДВ шляхом складання розрахунку коригування? Відповідь ДПС негативна. 

Податківці аргументують це так:

1. Зменшення податкових зобов’язань та складання розрахунку коригування (п. 192.1 ПКУ) можливе лише у разі зміни суми компенсації, повернення товарів або повернення авансу.
2. Прощення боргу не є поверненням товару і не змінює первинну суму компенсації (перегляду цін не було, а відбувається лише скасування зобов’язання з оплати).

Отже, на думку ДПС, податкові зобов’язання з ПДВ, нараховані під час першого відвантаження товару, залишаються в повному обсязі. Жодні розрахунки коригування до податкової накладної не складаються.

Позиція редакції: чи все так однозначно? 

Податок на прибуток 

Позиція ДПС загалом коректна, але з нюансами. Податківці кваліфікують частину неоплаченого товару як безоплатно надану і вказують на можливе збільшення фінрезультату за пп. 140.5.10 ПКУ. Натомість слабке місце консультації — повне ігнорування специфіки ситуації (хоча треба визнати, що ДПС попередила про те, що у зверненні не зазначено всіх обставин здійснення господарських операцій між ТОВ та його контрагентом-покупцем).

Йдеться не про повне прощення боргу, а лише 50%. Що доречніше розглядати, не як безоплатну передачу товарів, а скоріше як зменшення їх вартості.  

Зроблене у ІПК відсилання до Мінфіну щодо бухобліку — формально правильне, але на практиці залишає платника без чіткої відповіді саме в частині податкових наслідків.

ПДВ 

І тут можна вказати на те саме зауваження: податківці наполягають на тому, що перегляду ціни не було, хоча по факту вона зменшилася на 50%. Покупець же при прощенні боргу, за логікою податківців (висловленою не у коментованій ІПК, а наприклад, ось тут), має нарахувати компенсуючі зобов’язання за п. 198.5 ПКУ, бо товар фактично отриманий безоплатно. У результаті обидві сторони несуть податкове навантаження.

Втім, в ІПК від 15.09.2026 р. №5503/ІПК/99-00-21-03-02 податківці були більш лояльні і згадали про тимчасову пільгу, передбачену п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Ця норма дозволяє не застосовувати п. 198.5 ПКУ в разі знищення товарів під час воєнного стану. А податківці дійшли до висновку, що діє ця пільга незалежно від того, був оплачений цей знищений товар чи ні. 

Висновки та рекомендації

1. Відповідь ДПС базується на чинному законодавству і усталеній практиці. Водночас вона є максимально фіскальною і не пропонує платнику жодних альтернатив.
2. Прощення боргу — це один із способів вирішення проблем з оплатою за товар  із постраждалим покупцем. Але у підсумку продавець платить ПДВ з усієї вартості відвантаженого товару і вона ж (в разі застосування податкових різниць) потрапляє до фінрезультату.  
3. Тому розглянути альтернативні варіанти продавцю не завадить:  
   • зменшення ціни (перегляд вартості) за додатковою угодою; 
   • реструктуризації або відтермінування боргу без процедури його остаточного прощення;
   • непогашення покупцем боргу до спливу строку позовної давності тощо. 
4. Найбільш збалансованим виглядає зменшення ціни з подальшим складанням розрахунку коригування. Це дозволяє коректно зменшити ПДВ і уникнути зайвої кваліфікації операції як дарування. Але не забувайте про мінімальну базу оподаткування ПДВ – для товарів це буде ціна придбання, а для власної продукції – звичайна ціна (п. 188.1 ПКУ).  

Що додатково почитати про прощення боргу? 

• Безнадійна дебіторська заборгованість у 2026 році: бухгалтерський облік, податкові наслідки, приклади операцій 
• Які податкові наслідки у разі прощення дебіторської заборгованості нерезиденту? 
• Прощення дебіторської заборгованості нерезиденту платником податку на прибуток: які наслідки? 
• Яка сума при прощенні боргу не оподатковується ПДФО у 2026 році? 
• Прощення боргу за знищений товар у 2026 році: ПДВ і податок на прибуток за ПКУ
• Прощення боргу директором-засновником і ЄП 5%: як уникнути доходу?