Продаж товарів як тестерів та пробників нижче собівартості: роз'яснення ДПС про податок на прибуток та ПДВ

1. З якою ситупцією підприємство звернулось до ДПС?
2. Податок на прибуток: бухоблік і податкові різниці
3. ПДВ: потрібно скласти дві податкові накладні
4. Практичні рекомендації для бізнесу
5. Де почитати більше про продаж нижче собівартості (ціни придбання)?

Коментар до ІПК ДПС від 15.09.2026 №5494/ІПК/99-00-21-02-02

З якою ситупцією підприємство звернулось до ДПС?

Підприємство імпортує косметику і прагне розширити коло покупців. Роздрібним клієнтам пропонуються пробники та тестери за акційною ціною (разом із основним замовленням). Але в бухгалтерії виникає сумнів, адже первісна вартість таких пробників вища за ціну, за якою їх віддають покупцю.

Підприємство вирішило звернутися за офіційною ІПК до ДПС. Проаналізуймо, що саме роз'яснили податківці та як бізнесу діяти, щоб не сплачувати зайві податки.

Податок на прибуток: бухоблік і податкові різниці

Платник податків поставив податківцями цілком логічні запитання:

• Чи можна вартість таких тестерів/пробників (коли первісна вартість вища за ціну продажу) включати до витрат на збут/рекламу при формуванні фінансового результату?
• Чи виникають при цьому якісь податкові різниці з податку на прибуток?

Податківці нагадали, що продаж товарів – це будь-яка операція з передачі права власності за плату, компенсацію або навіть безоплатно (пп. 14.1.202 ПКУ).

ПКУ не містить окремих специфічних правил чи коригувань для операцій з продажу продукції за ціною, нижчою за собівартість або первісну вартість. Тому керуватися при визначенні фінансового результату до оподаткування слід правилами бухгалтерського обліку. А оскільки регулювання методології бухобліку належить до компетенції Мінфіну, ДПС відправила платника за роз'ясненнями саме до цього міністерства.

Увага!

Щодо бажання Товариства включити вартість тестерів/пробників до витрат на збут/рекламу варто зауважити наступне.

Оскільки підприємство класифікує операцію як платне постачання товарів (продаж за акційною/спеціальною ціною з оформленням видаткових накладних), у бухгалтерському обліку це відображається як звичайна реалізація: визнається дохід від продажу у сумі фактичної ціни реалізації; списується вартість реалізованих товарів у повній сумі балансової (первісної) вартості, навіть якщо вона вища за ціну продажу.

Різниця між первісною вартістю та ціною продажу формує збиток від реалізації, ане витрати на збут.

Інша справа у разі безоплатної роздачі зразків/тестерів у рекламних цілях – в такому випадку їх первісна вартість списується на витрати на збут.

Проте ДПС окремо зауважила: оскільки тестери/пробники купуються у іноземних постачальників, бізнесу слід пам'ятати про трансфертне ціноутворення та ділову мету.

Якщо імпортні операції підпадають під визначення контрольованих, ціни коригуються самостійно (пп. 39.5.4 ПКУ) з формуванням різниць за пп. 140.5.2 ПКУ. Якщо ж операції не є контрольованими, але здійснюються з певними категоріями нерезидентів, застосовуються коригуючі вимоги пп. 140.5.4 ПКУ.

При цьому ДПС прямо не стверджувала, що подібний продаж не має ділової мети. Але під час цитування ПКУ вона згадала як пп. 14.1.231 ПКУ (про те, що будь-яка господарська операція повинна мати розумну економічну причину (ділову мету)), так і п. 140.5 ПКУ (про збільшення фінрезультату, якщо головною метою операції є мінімізація податків або у зіставних умовах незалежні особи не уклали б подібну угоду).

Іншим словами, ДПС дала зрозуміти, що на практиці вона не виключає претензій до такого імпортера. І йому потрібно мати обґрунтування зниженою ціни для таких пробників та тестерів.

ПДВ: потрібно скласти дві податкові накладні

Чимало запитань у компанії викликав ПДВ:

• Як нараховувати ПДВ, якщо ціна реалізації нижча за ціну придбання (розмитнення)?
• Чи виникає обов'язок нараховувати «компенсуючі» податкові зобов'язання за п. 198.5 ПКУ?

Позиція ДПС ґрунтується на тому, що база визначається виходячи з договірної вартості (п. 188.1 ПКУ). Але для імпортованих/придбаних товарів діє застереження: база оподаткування не може бути нижчою за ціну їх придбання (абз. 2 п. 188.1 ПКУ).

Отже, у випадку продажу тестерів/пробників за акційною ціною, яка є нижчою за собівартість (ціну придбання), компанія зобов'язана скласти дві податкові накладні (п. 201.1 ПКУ):

• першу – на суму, розраховану виходячи з фактичної (акційної) ціни постачання. Вона надається покупцю;
• другу – на суму перевищення ціни придбання над фактичною ціною продажу. Цю накладну компанія виписує на себе та реєструє в ЄРПН.

Уточнення від ДПС:

Оскільки операція є платним постачанням у межах господарської діяльності, вимоги щодо нарахування «компенсуючих» податкових зобов'язань згідно з п. 198.5 ПКУ не застосовуються.

Дійсно, п. 198.5 ПКУ зобов’язує нараховувати компенсуючі (умовні) податкові зобов’язання у випадках, коли товари/послуги/необоротні активи, за якими був сформований податковий кредит, починають використовуватися:

• у неоподатковуваних операціях;
• у операціях, що не є господарською діяльністю платника;
• у звільнених від ПДВ операціях тощо.

У нашому випадку операція є платним постачанням товарів, яке є оподатковуваним ПДВ і здійснюється в межах господарської діяльності (стимулювання збуту, отримання доходу). Тому умови п. 198.5 не виконуються, і компенсуючі зобов’язання не нараховуються.

Практичні рекомендації для бізнесу

На основі роз'яснень ДПС та норм законодавства можна сформулювати декілька простих правил для підприємств, які планують аналогічні маркетингові акції:

1. Оформіть документально маркетингову програму. Затвердьте внутрішній наказ/положення про проведення акції, де чітко вкажіть мету: стимулювання збуту основної продукції, розширення ринку та залучення нових покупців. Це стане беззаперечним доказом наявності розумної економічної причини (ділової мети) відповідно до пп. 14.1.231 ПКУ.
2. Не забутьте про другу податкову накладну. При реалізації тестерів за акційною ціною обов’язково донараховуйте ПДВ до рівня ціни придбання (абз. 2 п. 188.1 ПКУ) та своєчасно реєструйте другу податкову накладну в ЄРПН.
3. Не турбуйтеся щодо п. 198.5 ПКУ. Поки ви продаєте товар (навіть за 1 гривню), це вважається платним постачанням у господарській діяльності. Подвійного нарахування ПДВ (і за п. 188.1, і за п. 198.5) у цій ситуації немає.
4. Для податку на прибутку – усе за бухобліком. Податкові різниці не виключаються, але безпосереднього відношення до продажу нижче ціни придбання вони не мають.

Де почитати більше про продаж нижче собівартості (ціни придбання)?

• Під час війни продаєте товар нижче ціни придбання – не забутьте про ПН з кодом 15
• Продаж товару нижче собівартості: що з ПДВ та обліком?
• Продаж товару нижче собівартості у 2026 році: ПДВ за пп. 188.1 ПКУ та алгоритм дій
• Продаж власної продукції нижче собівартості: ДПС роз'яснила, як правильно порахувати ПДВ та скласти ПН
• Продаж працівникам нижче собівартості у 2026 році: ПДФО-ризики та документи
• Зведена ПН при продажу уціненого імпортного товару