Головне управління ДПС в Івано-Франківській області зазначає, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на податкові різниці, передбачені ПКУ.
Зокрема, коригування щодо амортизації основних засобів здійснюються відповідно до п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 ПКУ.
Згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку НП(С)БО 14 «Оренда» та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів №561, витрати орендаря на поліпшення орендованого майна (модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію), які збільшують майбутні економічні вигоди від його використання, відображаються як капітальні інвестиції та зараховуються до складу основних засобів як окремий об’єкт.
Водночас витрати на підтримання об’єкта в робочому стані та отримання первісно визначених економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт) включаються до витрат звітного періоду.
Аналогічні підходи передбачені МСБО 16 «Основні засоби», відповідно до якого витрати, що відповідають критеріям визнання активу, капіталізуються, а витрати на щоденне обслуговування визнаються витратами періоду.
Особливості податкового обліку
Для цілей оподаткування податком на прибуток витрати на поліпшення орендованих основних засобів, які збільшують майбутні економічні вигоди від їх використання, обліковуються як окремий об’єкт основних засобів групи 9 «Інші основні засоби». Мінімально допустимий строк корисного використання такого об’єкта становить 12 років.
Амортизація для цілей оподаткування розраховується відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При цьому вартість основних засобів визначається без урахування їх бухгалтерської переоцінки.
Відповідно до п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 ПКУ орендар при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток:
- збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму бухгалтерської амортизації вартості поліпшень орендованих основних засобів;
- зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму амортизації цих поліпшень, розрахованої відповідно до вимог ПКУ.
Отже, якщо витрати орендаря на поліпшення орендованого майна збільшують майбутні економічні вигоди від його використання, вони відображаються як окремий об’єкт основних засобів групи 9 з мінімальним строком амортизації 12 років. При цьому фінансовий результат до оподаткування коригується на суму бухгалтерської та податкової амортизації. Витрати ж на ремонт і технічне обслуговування, які не призводять до збільшення таких економічних вигод, включаються до витрат звітного періоду.
