Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФС в Одеській області нагадала, що відповідно до п. 4 П(С)БО 8 нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має фізичної субстанції, матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Усвою чергу, веб-сайт – сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.
Розміщення веб-сайту в мережі Інтернет передбачає реєстрацію доменного імені та власне розміщення веб-сайту (хостинг).
Зважаючи на це, податківці наполягають на тому, що витрати платника податку, пов’язані з розробкою веб-сайту та його розміщенням в мережі Інтернет (реєстрація доменного імені та хостинг), принаймні, в податковому обліку платників податку на прибуток, мають відноситися до 6 групи нематеріальних активів – інші нематеріальні активи.
Пунктом 138.3.4 ПКУ визначено, що в податковому обліку строк використання такого нематеріального активу визначається відповідно до правовстановлюючого документу.
Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше десяти років.
Таким чином, у суб’єкта господарювання виникають відповідні податкові різниці передбачені пп. 138.1 та 138.2 ПКУ. Звісно, щоб вони виникали, платникам податку на прибуток доведеться обліковувати такі витрати як нематеріальні активи і в бухобліку, за субрахунком 127 «Інші нематеріальні активи».
