Оподаткування придбання авто фізособою
Якщо фізособа придбаває автомобіль, то податкові наслідки можуть виникнути в частині збору в Пенсійний фонд та транспортного податку.
Збір до Пенсійного фонду сплачується лише у разі придбання авто, які підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами МВС, крім випадків забезпечення легковими автомобілями інвалідів та успадкування легкових автомобілів (п. 7 ст. 1 Закону №400).
Ставки пенсійного збору у разі придбання легкового автомобіля встановлені в різних розмірах залежно від його вартості (п. 8 ст. 4 Закону №400):
- 3% – якщо об'єкт оподаткування не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
- 4% – якщо об'єкт оподаткування перевищує 165, але не перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року;
- 5% – якщо об'єкт оподаткування перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня звітного року.
Транспортний податок сплачується з легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (за даними сайту Мінекономрозвитку).
Увага ПДФО і ВЗ! ПДФО та військовий збір при придбанні авто фізособою не сплачується, оскільки така фізособа не отримує дохід. Виключення може бути лише у разі, якщо авто фізособою придбавається нижче ринкової ціни.
Відповідно до пп. 164.2.17 ПКУ, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, ДФС в «ЗІР» (підкатегорія 103.02) роз’яснює:
- сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка має індивідуальний (персональний) характер;
- якщо знижка поширюється на будь-якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Втім, що таке «індивідуальна знижка» в ПКУ не визначено, немає такого визначення і в Законі №5007. Тому відштовхуватись при можливій перевірці податківці будуть від умов придбання автомобіля, зазначених у договорі та в платіжних документах.
Надання авто в оренду юрособі
Про таку процедуру ми писали тут та тут.
При оренді автомобіля укладається договір оренди транспортного засобу. Такий договір завжди укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 799 ЦКУ). При цьому, якщо однією зі сторін договору оренди транспортного засобу є звичайна фізична особа, то такий договір підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 799 ЦКУ). У разі невиконання цієї вимоги такий договір є нікчемним і не створює юридичних наслідків (ч. 1 ст. 220 ЦКУ).
Окрім цього, при передачі авто в оренду (і поверненні з неї) слід оформити звичайний акт приймання-передачі автомобіля. Саме з дати передачі автомобіля в оренду, засвідченої таким актом, починає нараховуватись орендна плата. А на момент повернення - орендна плата припиняється.
Зверніть увагу! Якщо орендодавець забажає використовувати такий автомобіль, то виникає необхідність складання такого акту знову, цього разу – про повернення автомобіля орендодавцю. Звісно, що про жодну сплату орендної плати за такий період не йтиметься.
Оскільки орендодавцем ТЗ є фізособа, то згідно з пп. 170.1.2 ПКУ під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, податковим агентом орендодавця — фізособи є суб’єкт господарювання - орендар.
Відповідно сума оренди підлягає оподаткування ПДФО (18%) та військовим збором (1,5%).
Об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди. В формі №1ДФ такий дохід і суми утриманого з нього ПДФО зазначаються із ознакою доходу 127 (про що ми писали тут і тут).
При цьому, оскільки орендодавцем є фізособа, а орендарем – юрособа, виникає питання, коли таку орендну плату нараховувати.
ЦКУ не вимагає в цьому випадку складання будь-яких актів (крім зазначених вище актів приймання-передачі самого авто). Це пояснюється тим, що з точки зору цивільного законодавства надання майна в оренду не є наданням послуг (або виконанням робіт). Тож, формально, нараховувати орендну плату треба на підставі самого договору оренди, оскільки за ним виникає зобов’язання цю плату сплачувати.
Але, оскільки йдеться про орендаря-юрособу, все ж таки радимо складати акти або інші первинні документи саме про надання послуг з оренди для відображення такої орендної плати в бухгалтерському та податковому обліках. Це зніме питання (зокрема, при податковій документальній перевірці) щодо дати виникнення доходу фізособи і своєчасності сплати податків з нього, а також щодо дати виникнення витрат у орендаря.