Як профспілкам вести свій бухгалтерський облік

Основи бухобліку в профспілці

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про бухоблік, цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, і вони зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність.

Згідно з положеннями ч. 9 ст. 16 Закону про профспілки, як профспілки і об'єднання профспілок, так і організації профспілки, які діють на підставі її статуту, набувають статусу юридичної особи.

Отже, якщо профспілка зареєстрована в статусі юридичної особи, вона веде бухгалтерський облік та подає фінансову звітність, як і інші юридичні особи. Тобто, як і інші юридичні особи, профспілка має виконувати норми Закону про бухоблік, стандартів бухгалтерського обліку, Плану рахунків, інших нормативних документів з бухгалтерського обліку. Також профспілка може орієнтуватися на методичні рекомендації з обліку різних об'єктів, наприклад запасів, основних засобів, видані відповідними органами державної влади у межах їхніх повноважень (див. ч. 6 ст. 7 Закону про бухоблік).

Звичайно, в діяльності юридичних осіб кожної окремої сфери діяльності є специфічні, притаманні саме їм господарські операції. Подеколи такі особливості розглядаються в рекомендаціях, виданих зацікавленими органами. Наприклад, профспілкам доречно користуватися Рекомендаціями №П-7-19, в яких викладено особливості застосування плану рахунків та наведено типові схеми бухгалтерських записів профспілки. Розглядаючи бухоблік у профспілці, саме ці Рекомендації братимемо за основу.

Кошторис профспілки

Кошторис – це перелік джерел надходження коштів та напрямів їх використання, із зазначенням сум за кожним напрямком. Або інакше – перелік доходів та витрат.

Чи обов'язково профспілка повинна мати кошторис?

Відповідно до п. 9 ст. 14 Закону про профспілки статут (положення) профспілки повинне містити джерела надходження (формування) коштів профспілки та напрями їх використання. Те саме читаємо в п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону про ГО. Наприклад, джерелами надходження можуть бути:

• членські внески від членів профспілки (див. ст. 1, ст. 34, ст. 42 Закону про профспілки);
• відрахування коштів підприємствами у розмірі не менше 0,3% ФОП (ст. 44 Закону про профспілки);
• отримані пожертвування від громадян, підприємств (ст. 34 Закону про профспілки);
• кошти або майно, отримані у дарунок від засновників, членів профспілки тощо (ст. 34 Закону про профспілки);
• інші надходження.

Отримані надходження можуть витрачатися на:

• придбання різноманітного майна для здійснення діяльності (ст. 34 Закону про профспілки);
• утримання організації (придбання канцтоварів, оплату комунальних послуг, виплату зарплати працівникам профспілки тощо);
• придбання чи часткову оплату членам профспілки путівок, виплату коштів матеріальної допомоги на різні цілі, виплати з нагоди професійних свят, днів народжень;
• культурно-масову роботу (проведення вечорів відпочинку, свят, відвідування кінотеатрів, концертів, театрів, оплату транспорту для проведення маршрутів вихідного дня тощо);
• спортивно-масову роботу (проведення та організацію спортивних змагань) тощо.

Це все, що вимагає Закон. Тобто немає законодавчої вимоги для профспілки мати кошторис. А є тільки перелік видів доходів та витрат, без зазначення сум за кожним пунктом переліку.

Чому кошторис є обов'язковим

Але в Примірному положенні є кілька норм, присвячених кошторисові. Наприклад, відповідно до пп. 2.17.9 Примірного положення профком організовує виконання бюджету (кошторису) первинної профспілкової організації, щорічно звітує на профспілкових зборах (конференції) про використання коштів. Голова профкому щорічно звітує на засіданні профкому про витрачання коштів за затвердженим кошторисом (пп. 2.18.7 Примірного положення). Подібні вимоги записують і до статутів (положень) профспілкових організацій. Отже, хоча закон прямо не вимагає наявність кошторису, його необхідність прописують в статутах (положеннях). Таким чином, через статут (положення) кошторис роблять обов'язковим.

Якщо статут (положення) передбачає необхідність кошторису, останній стає базовим фінансовим документом профспілкової організації. Конкретні особливості застосування кошторису прописують у статуті (положенні). Як правило, на початку року загальними зборами членів профспілки затверджують фактичний кошторис минулого року і плановий кошторис року поточного. Розробляє кошторис і виконує його протягом року профспілковий комітет (профком). Профком – це виконавчий орган профспілки.

Поряд з цим традиційно профспілки розробляють локальні кошториси на окремі заходи. Наприклад, для проведення окремих свят, спортивних, культурних заходів. Хоча обов'язковість таких локальних кошторисів під питанням. Звісно, якщо вони прямо передбачені статутом (положенням), вони мають складатися. Але якщо не передбачені, складання їх не обов'язкове. На практиці локальні кошториси складаються повсюдно. Але це радше данина традиції, аніж закону. Локальні кошториси можуть затверджуватися зборами профкому та/чи головою профкому одноосібно.

Це важливо!

Локальні кошториси можуть бути як плановими, так і фактичними. Перші складають перед проведенням якогось заходу на підставі планових даних, а другі – опісля на підставі фактичних даних. Причому профком може складати кошториси або тільки планові, або тільки фактичні, або і перші, і другі. Фактичні кошториси можуть затверджуватися в тому числі головою ревізійної комісії профспілки, якщо саме такий порядок передбачено статутом (положенням).

У будь-якому разі кошторис допомагає зрозуміти основоположну рису профспілкової організації, яка показує її некомерційний, неприбутковий характер: всі кошти, які отримує профспілка, направляються на провадження її діяльності. Профспілка не заробляє прибутку в розумінні комерційних організацій, в яких прибуток може розподілятися між засновниками.

Облік доходів і витрат профспілки

Доходи

Усі кошти, що їх отримує профспілка, витрачаються на її діяльність відповідно до затвердженого кошторису. Таким чином, можемо стверджувати, що всі такі кошти мають цільовий характер – на фінансування діяльності профспілки.

Щоправда, в Рекомендаціях №П-7-19 наведено дещо інший підхід до коштів цільового фінансування.

Спершу почнемо з нецільового фінансування. Це кошти, отримані профспілкою без цільового призначення, тобто без конкретно встановлених умов їх витрачання. Прикладом таких коштів в Рекомендаціях №П-7-19 наведені членські внески та/або вступні внески. Дійсно, членські внески надходять без встановлення конкретної мети їх використання. Отже, профспілка може витратити їх як на придбання, приміром, канцтоварів, оплати комунальних послуг, так і для надання матеріальної допомоги своєму члену тощо.

Тобто якщо членські внески не прив'язані до якихось конкретних цілей, а спрямовані на статутні цілі загалом, то такі внески вважаються нецільовими.

Відповідно до п. 19 П(С)БО 15, фінансування для надання підтримки організації без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу. Згідно з Рекомендаціями №П-7-19 такі кошти варто відображати записами:

1) Д-т 311 К-т 377 – отримано щомісячні членські внески на забезпечення статутної діяльності;

2) Д-т 377 К-т 719 – визнано отримані внески в складі доходів.

Вважаємо це проведення доречним, якщо членські внески сплачуються щомісяця чи щокварталу. А якщо один раз на півроку чи рік, тоді застосовується рахунок 69 із віднесенням на доходи періоду на прямолінійній основі (щомісячно або щоквартально), наприклад:

1) Д-т 311 К-т 69 – отримано членські внески на забезпечення статутної діяльності за рік;

2) Д-т 69 К-т 719 – відображення 1/4 суми внесків у складі доходів звітного періоду – кварталу.

Натомість у Рекомендаціях №П-7-19 до коштів цільового фінансування відносять кошти, які відраховує профспілці роботодавець в розмірі не менше 0,3% від фонду оплати праці. Тому що ці кошти мають конкретну мету використання – на роботу:

• культурно-масову;
• фізкультурну;
• оздоровчу.

Таким чином, ці кошти профспілка не може використати на власне утримання. Відповідно до п. 17 П(С)БО 15 отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких було зроблено витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Важливе зауваження! Цільове фінансування обліковують на синтетичному рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». Відповідно до Плану рахунків, субрахунки до синтетичних рахунків уводяться підприємствами самостійно виходячи з потреб управління, контролю, аналізу та звітності. Відповідно до цієї норми Рекомендаціями №П-7-19 запропоновано до рахунку 48 відкривати такі субрахунки третього порядку, які відображають господарську специфіку профспілки:

• 481 – кошти на здійснення культурно-масових та фізкультурно-оздоровчих заходів цільового призначення (з аналітичним обліком за конкретними цілями їх використання);
• 482 – асигнування з бюджету та позабюджетних фондів;
• 483 – благодійна допомога;
• 484 – інші кошти цільового фінансування і цільових надходжень.

Ці субрахунки відрізняються від наведених в Iнструкції №291. Але останні універсальніші. Тому кожна профспілка може самостійно вирішити, закріпивши власною обліковою політикою, застосовувати субрахунки, запропоновані Рекомендаціями №П-7-19 чи Iнструкцією №291. Ми нижче в статті братимемо субрахунки з Рекомендацій №П-7-19.

Зверніть увагу!

У Рекомендаціях №П-7-19 нагадали про норми п. 16, 17 П(С)БО 15:

– цільове фінансування не визнається доходом доти, поки немає підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.

– отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких було зроблено витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Тобто цільове фінансування у складі доходів відображається тільки тоді, коли за рахунок такого фінансування зроблено витрати.

Окрім того, в Рекомендаціях №П-7-19 написали, що невикористаний залишок цільового фінансування на субрахунку 484 обліковується доти, поки не буде прийнято рішення про використання таких коштів або про їх повернення. Власне, це уточнення норми п. 17 П(С)БО 15, і стосується воно не тільки залишку на субрахунку 484, а й залишку на інших субрахунках цього рахунку.

З урахуванням наших зауважень, в бухобліку профспілки кошти, отримані від роботодавця на культурно-масову та іншу роботу і витрачання таких коштів відображають, приміром, такими записами:

• Д-т 311 К-т 481 – отримано кошти від роботодавця;
• Д-т 631 К-т 311 – перераховано кошти сторонній організації за проведення культурно-масової роботи;
• Д-т 949 К-т 631 – отримано послуги проведення культурно-масової роботи;
• Д-т 481 К-т 718 – визнано доходи від отриманого цільового фінансування в розмірі понесених витрат.

До коштів цільового фінансування належать також отримані профспілкою суми пожертвувань від інших осіб (роботодавця, членів профспілки тощо). Відповідно до ст. 729 ЦКУ пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, фізичним, юридичним особам, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Тобто пожертва, на відміну від звичайного дарування, – це завжди під щось конкретне. Наприклад, якщо роботодавець чи інша особа надає профспілці кошти, щоб та на ці кошти провела якесь конкретне свято, то це класична пожертва. Витрачати кошти пожертви на інші цілі не можна (див. ст. 730 ЦКУ).

Але якщо профспілка отримає кошти допомоги без визначення конкретної мети їх використання, такі кошти варто відобразити в порядку отримання безоплатно отриманих коштів: Д-т 311 К-т 718.

Витрати

Усі основні витрати, які здійснює профспілка, можемо умовно поділити на дві великі групи:

1. утримання профспілки (зарплата з нарахуванням ЄСВ працівникам профспілки, вартість комунальних та інших послуг стосовно приміщень, які використовує профспілка – власних та орендованих і т. д.);
2. здійснення основної діяльності (надання пільг членам профспілки, фінансування культурно-масової, оздоровчої, фізкультурної роботи тощо).

Витрати першої групи обліковують на рахунку 92.

Другої – на субрахунку 949.

Таким чином, загальна принципова схема доходів та витрат профспілки, які списуються на фінансові результати, досить проста:

Приклад Профспілка протягом звітного місяця отримала на банківський рахунок членські внески – 5000 грн, а також 2000 грн відрахувань роботодавця на культурно-масову роботу тощо.

Нарахована заробітна плата голові профкому (за сумісництвом) – 1500 грн. Утримано ПДФО 18% – 270 грн, військовий збір 1,5% – 22,50 грн. Нараховано ЄСВ 22% – 330 грн.

Перераховано зарплату на картковий рахунок голови профкому – 1207,50 грн (1 500 - 270 - 22,50). Перераховано податки до бюджету.

Закуплені чай, кава, цукерки, печиво і пластикові стакани для використання під час проведення концерту на суму 1300 грн (перераховано через банківський рахунок магазину й отримано за накладною).

Перераховано кошти 3000 грн музичному колективу (організації) за проведення концерту для працівників.

Проведено концерт для працівників. Отримано від музичного колективу (організації) акт про надані послуги.

За актом комісії, призначеної головою профкому, списано використані під час проведення концерту чай, кава, цукерки та печиво.

Як уже наголошувалося, фінансування профспілкою будь-якого заходу може розпочинатися з підготовки планового кошторису (див. зразок 1). Кошторис може затверджуватися на засіданні профкому.

Зразок 1

Кошторис заходу

Після закінчення концерту використані під час фуршету чай, кава тощо списують за актом (див. зразок 2). Склад комісії для списання затверджується головою профкому. До складу комісії по списанню доречно долучати членів ревізійної комісії, за їх згоди.

Зразок 2

Акт на списання

Бухгалтерський облік наведених у прикладі операцій показано в таблиці.

Таблиця

Бухгалтерський облік профспілки

У рядку 14 таблиці бухпроведень бачимо, що визнано доходом всі кошти цільового фінансування, отримані від роботодавця – 2000 грн. Тому що роботодавець перерахував профспілці цю суму коштів на культурно-масову, оздоровчу і фізкультурну роботу. Загальна сума витрат профспілки на проведення концерту (культурно-масова робота) становить 4300 грн. Таким чином, концерт профінансовано частково за рахунок цільових коштів від роботодавця на суму 2000 грн і частково за рахунок інших коштів профспілки (у цьому разі за рахунок членських внесків) – на суму 2300 грн. Це означає, що все отримане фінансування 2000 грн варто визнати у складі доходів. А отримані членські внески, за рахунок яких профінансована друга частина витрат, визнані у складі доходів вже на етапі їх отримання профспілкою.

Фінансовий результат за даними прикладу – прибуток у сумі 870 грн (5000 + 2000 - 1830 - 4300). Але це не той прибуток, який отримують комерційні підприємства і який може розподілятися між засновниками. Для профспілки, як неприбуткової організації, це тимчасове перевищення доходів звітного періоду над витратами. Надалі таке тимчасове перевищення буде витрачено на фінансування витрат наступних періодів.

Iнші доходи, витрати та господарські операції профспілки

Iнші доходи, витрати, господарські операції профспілки відображаються в загальному порядку, прийнятому для таких доходів, витрат та операцій. Вище ми розглянули тільки суто типове для профспілок.

Фінансова звітність профспілки

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік, для непідприємницьких товариств встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Відповідно до пп. 2 п. 2 розд. I НП(С)БО 25, непідприємницькі товариства складають фінансовий звіт мікропідприємств, за формою додатка 2 до цього НП(С)БО – баланс форми №1-мс і звіт про фінансові результати форми №2-мс.

Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками (ч. 1 ст. 85 ЦКУ).

На практиці до непідприємницьких товариств відносять усі неприбуткові організації. Позаяк профспілка є неприбутковою організацією, вона має складати і подавати фінансовий звіт мікропідприємств.

Кілька слів про заповнення профспілкою Звіту про фінрезультати форми №2-мс. Переважна більшість первинних профспілок всі отримані доходи (від отриманих членських внесків і від цільового фінансування) показуватимуть в рядку 2160 «Iнші доходи», а всі понесені витрати (адміністративні на рахунку 92 і витрати основної діяльності на субрахунку 949) в рядку 2165 «Iнші витрати».

Як правило, профспілка не здійснює реалізацію товарів, робіт, послуг. Тому і рядок 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» та рядок 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» не заповнює.

Це також означає, що профспілка при визначенні свого розміру для цілей Закону про бухоблік не зможе використовувати критерій чистого доходу від реалізації продукції. Визначати розмір доведеться тільки за критеріями балансової вартості активів та середньої кількості працівників.