Товарно-транспортна накладна – єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (абз. 27 гл. 1 Правил №3631).
1 Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу від 14.10.1997 №363.
Учасниками транспортного процесу, як правило, є вантажовідправник, перевізник і вантажоотримувач, також можуть бути водій, експедитор тощо.
Перевізник – фізична або юридична особа – суб’єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами (абз. 18 гл. 1 Правил №363).
25 вересня 2018 року до Правил №363 було внесено зміни. Згідно з ними скасовано обов’язковість проставляння печаток на ТТН. Для підтвердження справжності документа відтепер достатньо підписів уповноважених осіб. Тобто згадку про печатку взагалі видалено з Правил №363.
Крім того, не обов’язково засвідчувати печаткою:
- договір (та його проєкт) про перевезення вантажів;
- право на пред’явлення претензій вантажовідправником або вантажоодержувачем;
- довідку про ціну реалізованого вантажу або проведену переоцінку до претензії;
- опис вантажу, який укладається до кожного контейнера з вантажем.
Таким чином, ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписати в кількості не менше ніж чотири примірники та засвідчити всі своїм підписом, а печатку на них вже проставляти не обов’язково. Своєю чергою, перевізник та вантажоотримувач також не проставляють печатку на ТТН, бо на сьогодні у Правилах №363 такої вимоги немає. Тож на ТТН достатньо підписів уповноважених осіб (без печатки).