Фінзвітність-2019 за МСФЗ: хто, коли і як складає?

Хто має звітувати за МСФЗ?

Складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами передбачено ч. 2 п. 12-1 Закону про бухоблік.

Обов’язкове складання фінансової та консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами визначено для таких категорій підприємств:

1) підприємства, що становлять суспільний інтерес. Це підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які належать до великих підприємств (наразі до великих платників застосовуються критерії – балансова вартість активів – понад 20 млн євро, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – понад 40 млн євро; середня кількість працівників – понад 250 осіб);

2) публічні акціонерні товариства;

3) суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях відповідно до Закону №2545. До таких підприємств належать суб’єкти господарювання, які здійснюють види діяльності, зазначені в розділах 05 - 08 секції В «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів» КВЕД-2010 (лист Мінфіну і Держстату від 14.03.2018 р. №35230-06-5/6959, №04.3-07/22-18);

4) підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається КМУ (відповідно до п. 2 Порядку №419). До них належать підприємства, які провадять господарську діяльність за такими видами:

• надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010);
• недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010);
• допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД ДК 009:2010).

Згідно з ч. 3 ст. 12-1 Закону про бухоблік підприємства, що не належать до МСФЗ-зобов’язаних (тобто що вище не були зазначені), можуть самостійно визначити доцільність застосування МСФЗ для складання фінансової звітності.

Річна фінзвітність з МСФЗ: з чого складається?

Для СГ, що звітуються за МСФЗ, повний комплект фінансової звітності включає (п. 10 МСФО 1):

• звіт про фінансовий стан на кінець періоду;
• звіт про сукупні доходи за період;
• звіт про зміни у власному капіталі за період;
• звіт про рух грошових коштів за період;
• примітки, що містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення;
• звіт про фінансовий стан на початок найбільш давнього порівняльного періоду, коли суб'єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї фінансової звітності.

Суб'єкт господарювання може використовувати інші назви для звітів, ніж ті, що використовуються у цьому стандарті. Наприклад, суб'єкт господарювання може використовувати назву «Звіт про сукупний дохід» замість назви «Звіт про прибутки та збитки та інші сукупні доходи».

Загалом при складанні фінзвітності слід керувати МСБО 1. Метою МСБО 1 є забезпечення бази для подання фінансової звітності загального призначення з тим, щоб досягти порівнянності як з власною фінансовою звітністю компанії за попередні періоди, так і з фінансовою звітністю інших компаній.

Для досягнення цього в МСБО 1 встановлюється ряд вимог для подання фінансової звітності, рекомендацій щодо її структури і мінімальних вимог до її змісту. Визнання, оцінка та розкриття специфічних операцій і подій розглядаються в інших МСФЗ.

Втім, для українських цілей (зокрема, для подання фінзвітності до ДПС чи Держстату) до 2019 року при поданні фінзвітності використовувався такий прийом: звітність готувалася за стандартними бланками-формами з П(С)БО 1, але у спеціальному полі ставилася позначка, що складена звітність не за національними, а за міжнародними стандартами.

Зі звітування за 2019 рік все мало би змінитися відповідно до норм законодавства. Та чи спрацює все це на практиці?

МСФЗ – 2019: таксономія

Згідно з п. 2 Порядку №419, який запрацював із 01.01.2019 року, фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складена на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, подається до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР, з метою забезпечення доступу органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої підприємствами фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

Відповідно до ч. 5 ст. 12-1 Закону про бухоблік та п. 2 р. ІІ Закону №2164 першим звітним періодом, за який такі підприємства обов’язково мають подавати фінзвітність на підставі таксономії за МСФЗ в електронній формі (у форматі iXBRL) визначено 2019 рік.

Нагадаємо! Таксономія фінансової звітності – це склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю. Таксономія фінансової звітності затверджується Мінфіном (ст.1 Закону про бухоблік).

У 2018 році Мінфін затвердив переклад Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності (Наказ №983, діяв до 01.01.2020 р.).

Наказом від 25.10.2019 р. №452 Мінфін затвердив новий переклад Таксономії МСФЗ, яка запрацювала з 01.01.2020 р.

Мінфін у своєму роз’ясненні від 09.01.2020 р., розміщеному на офіційному сайті (див. тут) щодо подання фінзвітності за 2019 рік у форматі iXBRL за оновленою таксономією повідомляє наступне.

Оскільки на сьогодні й досі триває процес запровадження та налаштування Cистеми фінансової звітності (далі – Система) (у вересні 2019 року вже розпочав свою роботу сайт, на якому розміщені інформаційні та методологічні матеріали, які стосуються функціонування такої Системи), то СГ, що звітується за МСФЗ, подають фінансову звітність за 2019 рік у порядку та строки, визначені законодавством, за формами, затвердженими П(С)БО 1.

Втім, такі СГ на виконання п. 2 Порядку №419 також повинні сформувати фінансову звітність за 2019 рік в електронному вигляді в єдиному електронному форматі та подати її до центру збору фінансової звітності.

Враховуючи поточний стан запровадження Системи, Комітетом з управління Системою 06 грудня 2019 року прийнято рішення (див. тут) рекомендувати регуляторам фінансових ринків в межах своїх повноважень забезпечити необхідні заходи щодо розширення строків подання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності в єдиному електронному форматі iXBRL до центру збору за 2019 рік, 1 квартал 2020 року, перше півріччя 2020 року та дев’ять місяців 2020 року до 31 грудня 2020 року та не застосовувати санкцій за неподання такої звітності суб’єктами господарювання у строки, визначені законодавством, протягом 2020 року.

Таким чином, з однієї сторони в Закон про бухоблік та Порядок №419 змін поки не внесено, а отже законодавчо МСФЗ звітності за 2019 рік має подаватися вже в таксономічному форматі. Втім, судячи з роз’яснень Комітету з управління системою фінансової звітності, яке Мінфін опублікував на своєму сайті, технічно це зробити поки не можливо.

Тому СГ, що звітується за МСФЗ, подають фінансову звітність за 2019 рік у порядку та строки, визначені законодавством, за формами, затвердженими П(С)БО 1. А як тільки запрацює система, то мають скласти звітність на основі таксономії фінансової звітності за МСФЗ в єдиному електронному форматі й подати її НКЦПФР.