Нагадаємо, що 13 травня ВРУ прийняла за основу законопроект №3377. Який, зокрема, передбачає зменшення плати за найм (оренду) майна за вимогою наймача (орендаря), впродовж всього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені карантинні обмеження та (або) заборони. Про це ми писали тут.
А ще раніше Законом №553 (який набрав чинності 18.04.2020 р.) пункт 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ викладено у новій редакції: «Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб'єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб». Про це ми докладно писали тут.
Одним словом, питання орендної плати під час карантину не дає спокою не лише орендарям та орендодавцям, а і державним органам влади. Проте, чим би не закінчились ці тимчасові зміни до ЦКУ, і до чого б не домовились сторони договору оренди, в них виникає питання відображення цих змін в бухгалтерському обліку. Особливу увагу на це слід звернути тим юрособам, які ведуть бухоблік за міжнародними стандартами.
Мінфін вже надавав роз’яснення, як карантинні заходи вплинуть на облік фінансових інструментів кредиторами. Про що ми писали тут.
Тепер Мінфін надав роз’яснення щодо обліку поступок з оренди, пов'язаних з пандемією «covid-19», при застосуванні МСФЗ 16 «Оренда». Його можна прочитати тут.
МСФЗ 16 «Оренда» передбачає можливість виникнення змін орендних платежів протягом строку оренди. Зміни можуть виникати безпосередньо внаслідок внесення змін у сам договір про оренду або опосередковано –наприклад, унаслідок дій уряду у відповідь на пандемію «covid-19». Але застосовуючи МСФЗ 16, суб'єкт господарювання трактує зміну в орендних платежах в однаковий спосіб незалежно від того, чи зумовлена ця зміна.
Мінфін звертає увагу на те, що порядок обліку, встановлений МСФЗ 16 на випадок зміни орендних платежів, залежить від того, чи відповідає така зміна визначенню модифікації оренди.
Чи є модифікація оренди, як визначити?
МСФЗ 16 визначає модифікацію оренди як зміну обсягу оренди або компенсації за оренду, яка не була частиною початкових умов оренди.
Прикладом зміни обсягу оренди є доповнення чи припинення права користування одним або кількома базовими активами чи продовження або скорочення договірного строку оренди.
Увага! Орендні канікули чи зниження орендної плати самі собою не становлять зміни обсягу оренди.
Оцінюючи те, чи мала місце зміна компенсації за оренду, суб'єкт господарювання бере до уваги загальний вплив будь-якої зміни орендних платежів. Наприклад, якщо орендар не вносить орендних платежів протягом тримісячного періоду, але орендні платежі за подальші періоди будуть пропорційно збільшені, це зберігає незмінність компенсації за оренду.
За відсутності змін в обсязі оренди чи компенсації за оренду, модифікації оренди немає.
Якщо зміна або обсягу оренди, або компенсації за оренду відбулась, орендар далі визначає чи була ця зміна частиною початкових умов оренди.
І тільки якщо всі умови модифікації оренди виконуються, орендар застосовує пункти 44-46 МСФЗ 16, а орендодавець застосовує пункти 79-80 або пункт 87 МСФЗ 16.
А що, як зміни в орендних платежах є, але інші умови модифікації оренди не виконуються?
Якщо зміна орендних платежів не зумовлена модифікацією оренди, то така зміна обліковується як змінний орендний платіж.
У такому разі орендар застосовує пункт 38 МСФЗ 16 і загалом визнає вплив поступок з оренди в прибутку або збитку. Для операційної оренди орендодавець визнає вплив поступок з оренди шляхом визнання зменшеного доходу від договорів оренди.
Якщо зміна орендних платежів призводить до погашення частини зобов'язання орендаря, передбаченого договором (наприклад, орендаря в законний спосіб звільнено від його зобов'язання здійснювати конкретно ідентифіковані платежі), то орендар розглядає, чи було виконано вимоги для припинення визнання частини зобов’язання з оренди, з застосуванням пункту 3.3.1 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти».
Для визначення того, чи зменшилась корисність активів з права користування (для орендарів) та об'єктів основних засобів, що є предметом операційної оренди (для орендодавців), застосовується МСБО 36 «Зменшення корисності активів». Орендодавцям потрібно буде також розглянути застосовні вимоги МСФЗ 9 — наприклад, під час здійснення обліку будь-якого зменшення корисності дебіторської заборгованості за орендою.
Зміни в орендних платежах і фінзвітність
Мінфін також нагадує, що орендарі та орендодавці повинні застосовувати вимоги до розкриття інформації, встановлені МСФЗ 16 та МСБО 1 «Подання фінансової звітності».
Наприклад, МСФЗ 16 зобов'язує як орендарів, так і орендодавців розкривати інформацію, що надає користувачам фінансової звітності підстави для оцінки впливу договорів про оренду на їх фінансовий стан, їх фінансові результати діяльності й рух грошових коштів.
Інформація, що розкривається, має бути достатньою для того, щоб зробити можливим розуміння користувачами фінансової звітності впливу змін орендних платежів, зумовлених «covid-19», на фінансовий стан та фінансові результати діяльності суб'єкта господарювання (пункт 31 МСБО 1).
