Декларація з податку на прибуток та додатки за І кв. 2026 р.: інструкція із заповнення та подання (частина 2)

1. Кількість додатків до декларації за 2026 рік
2. Яку фінзвітність треба додати до декларації з податку на прибуток?
3. Доповнення у довільній формі
4. Заголовна частина декларації
5. Таблична частина декларації
6. Загальний дохід (рядок 01)
7. Фінрезультат до оподаткування (рядок 02)
8. Податкові різниці (рядок 03)
9. Додаток РІ
10. Об’єкт оподаткування (рядок 02 - / + рядок 03)
11. Сума податку на прибуток (рядок 19)
12. Додаток ЗП – зменшуємо податок до сплати
13. Що ще потрібно врахувати при складанні декларації за І квартал
14. Додаток ПН – якщо виплачували доходи нерезидентам-юрособам

• Бланк Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, терміни його подання, а також іншу корисну інформацію дивіться на нашому сайті за посиланням.
  
  
• Форму декларації з податку на прибуток затверджено наказом Мінфіну від 20.10.2015 №897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (із змінами і доповненнями).
  
  
• Ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) ви знайдете на нашому сайті у розділі бланків.
  
  
• Всі новини від редакції «Дебет-Кредит» про податок на прибуток дивіться за посиланням.

Кількість додатків до декларації за 2026 рік

Декларація з податку на прибуток містить, власне, саму декларацію і додатки до неї. Наразі до декларації передбачено 16 додатків, і подаються вони лише з декларацією.

Їх перелік можна побачити у таблиці наприкінці самої декларації (рядок «Наявність додатків»).

Зверніть увагу!

Наприкінці декларації є рядок, у якому зазначають кількість аркушів додатків. У ньому, дійсно, слід вказати кількість відповідних аркушів.

Наприклад, якщо господарська діяльність у 2026 році не проводилась (підприємство простоювало), подається пуста декларація, проте до неї обов’язково додають фінансову звітність. У такому разі при заповненні поля «Додатки на __ арк.» декларації у загальній кількості аркушів враховується кількість аркушів по формах фінансової звітності.

Один з обов’язкових додатків, форму якого Наказ №897 не встановлює, – це фінансова звітність за звітний податковий період. У рядку «Наявність додатків» треба проставити помітку, за якими стандартами, національними чи міжнародними, ця фінзвітність складалася.

Також цьому додатку присвячено наступну таблицю наприкінці декларації (рядок «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності»).

Зі звичайними додатками все зрозуміло – їх подають у разі, якщо заповнений рядок декларації потребує розшифрування й у формі декларації прямо зазначено, до якого рядка які додатки слід скласти. А от із фінзвітністю – нагадаємо, за якою формою і кому її треба додати.

Яку фінзвітність треба додати до декларації з податку на прибуток?

Це зазначено у таблиці під самою декларацією, де наводиться перелік форм фінзвітності і треба поставити позначку щодо тих форм, які подаються. Подавати з декларацією треба ту фінзвітність, яку підприємство складає згідно з вимогами Закону №996 та НП(С)БО 1 і НП(С)БО 25.

Нагадаємо, що підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними П(С)БО або НП(С)БО в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Про це вказано у п. 2 Порядку №419.

Отже, середні та великі підприємства подають квартальну звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати.

А малі підприємства складають квартальну фінзвітність за формами №1-м, №2-м за НП(С)БО 25.

Докладніше про це ми розповіли у статті «Проміжна фінансова звітність за І кв. 2026 року: хто її подає під час воєнного стану та за якою формою?».

Доповнення у довільній формі

І ще одне не обов’язкове доповнення подається із декларацією в разі, якщо поточна її форма не дає можливості платнику податку показати усі дані, які треба задекларувати.

Подання такого доповнення передбачено п. 46.4 ПКУ, і наприкінці декларації для позначення, що воно подається, відведено окрему таблицю (рядок «Наявність доповнення»). У ній зазначають порядковий номер доповнення (адже воно може бути і не одне) і його зміст.

Заголовна частина декларації

У ній зазначають:

• тип декларації (у рядку 1) позначкою «Х» – звітна (якщо подається вперше), звітна нова (якщо виправляються помилки, знайдені в поданій декларації за І квартал до 11.05.2026 – граничної дати подання декларації) або уточнююча (якщо виправляються помилки за попередні звітні періоди; або за І квартал 2026 року, але знайдені після 11.05.2026);
• звітний період (у рядку 2) – у нашому випадку це І квартал 2026 року;
• хто і кому подає декларацію (рядки 4 – 10).

Тут не має бути проблем, адже це стандартні рядки, які підприємство складає щодо кожної форми податкової звітності. Так, цих рядків 10, але така велика кількість пов’язана із тим, що цю декларацію подають різні категорії платників податків.

Найбільш поширений варіант: декларацію складає юрособа-резидент на загальній системі оподаткування. У такому випадку заповнити про себе потрібно повне найменування (рядок 4), код ЄДРПОУ і основний код КВЕД (рядок 5), поштову адресу з індексом, номер телефону та e-mail (рядок 6). А в рядку 8 зазначити орган ДПС, до якого подається декларація. Зверніть увагу і на рядок 10: відповідну позначку треба поставити в ньому тільки в тому випадку, якщо ви належите до категорій осіб, які в ньому зазначені.

Таблична частина декларації

Вона складається із трьох граф: показники (де наводиться опис певного рядка), код рядка (де наводяться їх номери та примітка про необхідність розшифрувати показники рядка в додатку) і сума (яка наводиться у гривнях без копійок).

Рядків декларації зараз 47.

Проте частина з них (з 29-го по 41-й, тобто 13 рядків) наводиться для виправлення помилок минулих періодів. Якщо у вас таких помилок не було, то складати ці рядки вам потреби не буде.

А ще три рядки (з 42-го по 47-й, тобто 6 рядків) призначені для відображення наслідків порушень окремих норм ПКУ.

При цьому рядки 42 – 44 присвячені наслідкам податкових перевірок: донарахована сума податку на прибуток, штраф і пеня.

А рядки 45 – 47 присвячені випадку, зазначеному в п. 50.1-1 ПКУ – це уточнення, яке подається за наслідками отримання платником податку від контролюючого органу інформації про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, якщо при визначенні об’єкта оподаткування були враховані витрати за результатами таких операцій (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – щодо операцій), що призвело до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання.

Якщо у вас таких порушень не було, то в цих рядках теж будуть прочерки (в електронній формі вони залишатимуться пустими).

Тобто для більшості платників податку фактично актуальними залишаються 28 з 47 рядків декларації.

Але хай їх кількість вас не лякає. Схема заповнення звітної форми декларації дуже проста.

Звичайний платник повинен відобразити п’ять основних показників:

• Загальний дохід за вирахуванням ПДВ та акцизу (рядок 01)
• Фінрезультат до оподаткування (прибуток або збиток) (рядок 02)
• Податкові різниці (рядок 03)
• Об’єкт оподаткування (рядок 04)
• Сума податку на прибуток (рядок 19).

Все інші – вже нюанси.

Давайте спочатку розберемось з основними показниками.

Загальний дохід (рядок 01)

У цьому рядку враховуються показники доходу від будь-якої діяльності та фінансового результату до оподаткування, визначені відповідно до правил бухгалтерського обліку, за період перебування платника на загальній системі оподаткування.

Оскільки цей показник наводиться у гривнях, то порахувати його треба за даними первинних документів (а потім округлити, щоб було без копійок). Також цей показник треба звірити з даними фінзвітності (тобто зі звіту про фінансові результати):

• У «малій» фінзвітності – це дані рядка 2280.
• У «великій» фінзвітності ці дані вже доведеться складати. Беремо показники рядків 2000, 2120, 2200, 2220, 2240.

Фінрезультат до оподаткування (рядок 02)

Це вже різниця між доходами та витратами підприємства – його чистий прибуток або збиток, але до оподаткування, тобто утримання податку на прибуток.

Цей показник рахуємо аналогічно, з первинних документів, округлюємо до гривні і також звіряємо з даними звіту про фінансові результати. У «малій» формах це буде значення рядка 2290. У «великій» можливі два варіанти: рядок 2290 – якщо це прибуток, або 2295 – якщо це збиток.

Цей рядок декларації може мати від’ємне значення. Отже, якщо за І квартал 2026 року ви мали прибуток, показуєте позитивне значення (знак плюс ставити не потрібно). Якщо ж ви мали збиток, то ставите його зі знаком мінус.

Податкові різниці (рядок 03)

Цей рядок заповнюють лише ті платники податку на прибуток, які зобов’язані застосовувати податкові різниці або вирішили застосувати їх добровільно.

Зверніть увагу!

Зобов’язані застосовувати податкові різниці ті платники податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період перевищує 40 млн грн.

Ось для чого ми заповнюємо рядок 01! Ті, в кого дохід менший, теж можуть застосовувати податкові різниці, якщо вирішать, що їм це вигідно. Адже податкові різниці можуть як збільшувати, так і зменшувати об’єкт оподаткування.

Проте про рішення щодо незастосування податкових різниць треба податківців повідомити. І зробити це у самій декларації. Для цього наприкінці декларації є спеціальна таблиця (рядок «Наявність рішення»).

Тож якщо ви податкові різниці не застосовуєте, рядок 03 буде пустим (у паперовій формі – з прочерком). Але ви обов’язково зазначаєте про наявність рішення не застосовувати податкові різниці наприкінці декларації!

Якщо ви застосовуєте податкові різниці, але загальний їх результат дорівнює нулю, в рядку 03 повинен стояти нуль. Якщо загальний результат податкових різниць від’ємний – у рядку 03 показуєте його значення зі знаком мінус. Якщо загальний результат податкових різниць позитивний – то в рядку 03 вказуєте його позитивне значення без будь-якого знака. Проте яким би не був цей результат – те, як ви його порахували, слід розшифрувати в додатку РІ!

Додаток РІ

Він досить великий. Проте це зручно, адже в ньому наводяться усі випадки збільшення або зменшення фінансового результату до оподаткування, зазначені в ПКУ (як з розділу ІІІ, так і із додаткових норм, зазначених в інших розділах Кодексу). Забути щось неможливо – ви просто рухаєтесь по цьому додатку зверху вниз і заповнюєте ті рядки, яких він вимагає.

Найбільш популярні податкові різниці стосуються операцій з необоротними активами, резервами (забезпеченнями) щодо відпусток та сумнівних боргів, щодо дивідендів, щодо збитків минулих звітних періодів тощо.

Нагадуємо!

Додаток АМ (про амортизацію) у 2025 році було викладено в новій редакції. Докладно про це ми розповідали тут.

Про те, як зменшувати фінрезультат до оподаткування на збитки минулих років, ми докладно розповіли у статті «Перенесення податкових збитків: що треба знати наприкінці 2025 року платникам податку на прибуток?».

Тому зараз нагадаємо тільки ось про що: сума податку на прибуток, яку платник податку не сплатив до бюджету у зв’язку з таким зменшенням фінансового результату до оподаткування, є пільгою (код пільг згідно з Довідником інших податкових пільг – 11020301, 11020398 (для великих платників) та відображається у додатку ПП.

Сума пільги розраховується таким чином:

• для звичайних платників податку – це вся сума від’ємного значення попереднього звітного року,
• а для великого платника – частина суми від’ємного значення попереднього звітного року (не більше 50% непогашеної суми), визначена в межах суми прибутку звітного періоду, х розмір базової ставки податку : 100.

При цьому платник податку суму такої пільги відображає у додатку ПП, якщо показник у рядку 04 «Об’єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03РІ)» декларації за відповідний звітний період має позитивне значення без урахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Сумою прибутку податкового (звітного) періоду, в межах якого визначається сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років для розрахунку суми пільги з податку на прибуток, є показник у рядку 04 декларації зі знаком «+» чи «-» без урахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, відображеної у рядку 3.2.4 додатка РІ до декларації за такий період.

У разі якщо об’єкт оподаткування з податку на прибуток у звітному періоді має від’ємне значення або дорівнює нулю без урахування від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, то втрати до бюджету не виникають і сума пільги не визначається.

Чим ще зручний додаток РІ: у ньому зліва наводяться ті різниці, які збільшують фінрезультат до оподаткування, а справа – ті, що зменшують. А наприкінці додатка показники лівої і правої сторони підсумовуються. Після чого визначається загальний результат: різниця між збільшенням і зменшенням.

Якщо сума зменшувальних різниць була більшою, то загальний результат є від’ємним. І саме зі знаком мінус він переноситься до рядка 03 декларації, як ми вже зазначали вище.

Об’єкт оподаткування (рядок 02 - / + рядок 03)

Із формули вже зрозуміло, що ми відображаємо в цьому рядку. Тобто беремо бухгалтерський фінрезультат і корегуємо його на податкові різниці. У підсумку отримуємо податковий фінрезультат, з суми якого і рахуємо податок на прибуток (але тільки у разі, якщо рядок 04 має позитивне значення).

Якщо ж він має від’ємне значення, то це збиток, який можна буде використати в майбутніх роках для зменшення майбутніх позитивних об’єктів оподаткування – так, як ми вже показали вище.

Сума податку на прибуток (рядок 19)

При заповненні цього рядка треба врахувати кілька моментів.

Якщо ви сплачуєте податок на прибуток тільки за наслідками декларування і жодних авансових внесків з цього податку не повинні були сплачувати, то це найпростіший випадок. Тобто ви берете позитивне значення рядка 04, застосовуєте до нього ставку податку на прибуток, встановлену для вас ст. 136 ПКУ (базова ставка зараз становить 18%), – і ось ви знаєте, скільки маєте сплатити податку. При цьому ви ще заповнюєте рядки 06 та 17, де буде така сама сума податку на прибуток, як у рядку 19.

Але декларацію може подавати платник, який має право на зменшення суми податку. У такому разі він повинен заповнити рядок 16 і скласти додаток ЗП (про його складання розповімо далі). У результаті значення у рядку 17 (і, як наслідок, і 19) декларації буде зменшене на значення рядка 16.

Не забудьте!

Якщо ж ви мали сплачувати авансові внески з податку на прибуток у звітному періоді, то вони зменшують суму податку за такий період до сплати (за правилами, встановленими пп. 57.1-1.2, 141.13.3, 141.14.3 ПКУ). Тобто вони враховуються при заповненні рядка 16 (і додатка ЗП) та прямо впливають на значення рядка 19.

Однак ці суми авансових внесків слід показати і в самій декларації та в додатках до неї!

Так, у рядку 20 відображається сума авансового внеску при виплаті дивідендів. Оскільки І квартал 2026 року – це перший звітний період такого року, то рядок 21 ми не заповнюємо, і значення рядка 22 дорівнює значенню рядка 20. Заповнення рядка 20 вимагає складання додатка АВ.

У рядку 26 відображається сума авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, з місць роздрібної торгівлі пальним, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді. Аналогічно, за І квартал 2026 року рядок 27 не заповнюється, а значення рядка 28 дорівнює значенню рядка 26. Заповнення рядка 26 вимагає складання додатка ЩАВ.

Додаток ЗП – зменшуємо податок до сплати

Він досить простий для складання. У ньому наводиться докладний опис випадків, в яких ПКУ дозволено зменшити пораховану суму податку звітного періоду на певні суми, і їх наразі всього 3.

Перший випадок (номер рядка 16.1) – це зменшення податку на прибуток на суму податків з доходів, отриманих із закордонних джерел. Тобто якщо підприємство здійснює ЗЕД і за законами країни, де воно отримує дохід, має сплатити податок з такого доходу і робить це. І внаслідок цього має право зменшити суму податку на прибуток на суму таких сплачених податків.

Зверніть увагу, що таке зменшення надається тільки в межах суми податку, порахованого в Україні. Наприклад, якщо з доходу було сплачено 10 000 грн податку, а в декларації у рядку 06 було показано лише 7 000 грн, то в рядку 16.1 можна показати лише 7 000 грн.

Другий випадок – це сума авансових внесків, сплачених при виплаті дивідендів (другий випадок).

Вся сума нарахованого та сплаченого авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді показується в рядку 16.2. Вона відповідає показнику рядка 20 АВ декларації.

Далі в рядку 16.3 відображається (за наявності) сума нарахованого та сплаченого авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів) у минулих періодах, не врахована у зменшення податку (вона переноситься з рядка 16.4.2 додатка ЗП декларації з податку на прибуток попереднього звітного (податкового) року).

Ці показники сумуються, і далі в рядку 16.4 іде розрахунок, яка сума піде на зменшення в поточному звітному році (рядок 16.4.1), а яка переноситься на майбутній рік (рядок 16.4.2).

Третій випадок наводиться в рядку 16.5 – це сума нарахованих та сплачених протягом звітного (податкового) періоду авансових внесків з податку на прибуток підприємств. Це вже згадані вище авансові внески з пунктів обміну іноземних валют, з місць роздрібної торгівлі пальним.

Зверніть увагу!

Зменшити податкові зобов’язання з податку на прибуток можна лише у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період (із урахуванням зменшення на авансові внески, сплачені при виплаті дивідендів).

Тобто значення рядка 16.5 додатка ЗП не повинно перевищувати позитивне значення: рядок 06 + рядок 06.1 самої декларації - рядок 16.4.1 додатка ЗП. Це зазначено у примітці 2 до додатка ЗП.

Сума, яка зараховується на погашення поточної суми податку, відображається у рядку 16 додатка ЗП. Там наводиться і формула, за якою вона рахується: рядок 16.1 + рядок 16.4.1 + рядок 16.5 додатка ЗП. Вона ж переноситься до рядка 16 декларації.

Що ще потрібно врахувати при складанні декларації за І квартал

Інші нюанси стосуються різних категорій платників податків, які подають цю декларацію. Адже вона пристосована для самих різних випадків.

Наприклад, окремо (у рядку 05) показується прибуток, який спеціальними нормами ПКУ звільнений від оподаткування. Це нечастий випадок, але він потребує складання додатка ПЗ. Весь перелік актуальних пільг з податку на прибуток наведений в консультації «ЗІР».

Податок на прибуток резидента «Дія.Сіті», який оподатковується на особливих підставах, відображається в рядку 06.3 і потребує розшифрування в додатку ДІЯ.

Якщо у вас були контрольовані операції у ЗЕД і ви вирішили донарахувати за ними податок на прибуток, не чекаючи податкової перевірки та штрафів, то для вас – рядки 06.4.1 та 06.4.2 декларації.

Страховики заповнюють рядок 07 декларації та всі його службові рядки. А суму податку на прибуток зазначають у рядку 08.

Якщо ваша діяльність – лотереї, то ви заповнюєте рядки 09 – 10, а ті, хто організує азартні ігри, – рядки 11 – 15.

Про авансові внески (рядки 20 – 22 та 26 – 28) ми вже говорили вище.

Останнє, чому ми приділимо нашу увагу в цій статті, це оподаткування нерезидентів, якому присвячені рядки 23 – 25 та додаток ПН.

Додаток ПН – якщо виплачували доходи нерезидентам-юрособам

Відповідно до абз. 1 пп. 141.4.2 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 – 141.4.5 та 141.4.11 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Тобто нормою пп. 141.4.2 ПКУ визначено обов’язок платника податку утримувати та сплачувати податок з доходу нерезидента із джерелом його походження з України під час його виплати.

Згідно з абзацом третім пп. 141.4.2 ПКУ, зокрема, якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за ПКУ до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД х 100/(100 - СП) - СД, де:

Пс – сума податку до сплати;

СД – сума виплаченого доходу;

СП – ставка податку, встановлена ПКУ для цього виду доходу.

Сума податків з доходів нерезидентів, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період, відображається платниками у додатку (додатках) ПН та відповідно у рядку 23 ПН декларації.

Додаток ПН заповнюється окремо щодо кожного нерезидента, якому виплачуються доходи.

У додатку ПН зазначається докладна інформація про такого нерезидента:

• повне найменування нерезидента, місцезнаходження нерезидента, що зазначені у контракті/договорі;
• назва країни резиденції нерезидента, код країни резиденції – відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08.01.2020 №32, або назва вільної економічної зони;
• відмітка про наявність офшорного статусу або що нерезидент не має статусу юрособи;
• код нерезидента в його країні;
• дані про кінцевих бенефіціарів юрособи-нерезидента – без цього тепер також не обійтися.

Таблиць у додатку ПН всього дві, і більшу частину доходів, які міг отримати нерезидент, зазначено у таблиці 1.

Таблиця 2 призначена лише для розшифрування оподаткування операцій з безпроцентними (дисконтними) облігаціями чи казначейськими зобов’язаннями (і є, по суті, додатком до рядка 18 таблиці 1).

А у таблиці 1 проводиться розрахунок сум податків, які треба було сплатити з певних доходів за ПКУ та за міжнародними договорами (у разі їх застосування). І визначається сума податку, яку не було сплачено при виплаті таких доходів.

Наприклад, у разі якщо під час виплати доходу нерезиденту податок взагалі не був утриманий та не сплачений до бюджету, сума податку до сплати розраховується за зазначеною вище формулою та вказується у графі 7.

Значення графи 8 підсумкового рядка 33 таблиці 1 переноситься до рядка 23 ПН декларації.