Фінансова звітність за І півріччя 2026 р.: формати звітів, строки подання до Держстату і ДПС та важливі нюанси

1. У які строки і куди слід подавати фінзвітність за перше півріччя 2026 р.?
2. Хто і як складає проміжну фінансову звітність?
3. Як дізнатися, до якої категорії належить ваше підприємство?
4. Хто не складає проміжну фінзвітність?
5. Яку фінзвітність треба додати до декларації з податку на прибуток?
6. Хто подає фінансову звітність до Центру збору фінансової звітності?
7. Що за формати фінзвітності «S» та «J» я як їх застосовувати?
8. Як подати фінзвітність в е-формі?
9. Чи можна не подавати фінзвітність за перше півріччя 2026 року до Держстату через війну?
10. Що буде, якщо не подати фінзвітність або подати її у невідповідній форми?
11. Де почитати більше про фінансову звітність?

У які строки і куди слід подавати фінзвітність за перше півріччя 2026 р.?

Базовим звітним періодом, за який складається бухгалтерська фінансова звітність, є календарний рік. Проте для деяких підприємств законодавство встановлює обов’язок складати фінансову звітність за менший період  – щокварталу.

Увага! 

Проміжна фінансова звітність складається за результатами I кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців – наростаючим підсумком з початку року.

Разом з тим, відповідно до облікової політики підприємства, фінансова звітність може складатися за інші періоди. Наприклад: 

• підприємство може складати проміжну фінансову звітність щомісяця;
• на вимогу власників або інших користувачів підприємство може скласти проміжну фінзвітність на потрібну дату і за потрібний їм період.

Тобто насправді фінансова звітність – це дуже гнучкий інструмент, і скласти її можна за будь-який період. Проте це випадки добровільного складання фінзвітності за строк менший, ніж базовий календарний рік. А є обов’язкові випадки складання періодичної фінзвітності (п. 5 Порядку №419). Зазначимо їх у таблиці 1.  

Таблиця 1. Строки подання проміжної фінансової звітності за перше півріччя 2026 року 

Хто і як складає проміжну фінансову звітність?

Підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними П(С)БО або НП(С)БО в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Про це вказано у п. 2 Порядку №419. 

Отже, середні та великі підприємства подають квартальну звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати.

З малими і мікропідприємствами ситуація складніша. Для них встановлено річний звітний період. Але в разі якщо вони є платниками податку на прибуток, то мають складати і подавати фінзвітність до ДПС з тією періодичністю, з якою вони подають декларацію з податку на прибуток (фінзвітність є додатком до такої декларації). 

І тут так: щокварталу декларацію з податку на прибуток подають ті, хто у минулому звітному році мав суму доходу, яка перевищу 40 млн грн. 

У мікропідприємств одним із трьох визначальних критеріїв є річний рівень доходу в межах 700 тис. євро. За даними НБУ, середній курс євро у 2025 році становив 47,0635 грн/євро. Тож ліміт для мікропідприємств – майже 33 млн грн. Що в межах податкових «малодохідників», і вони цілком можуть звітувати до ДПС і до статистики щороку. 

А от у малих підприємств ліміт вже до 8 мільйонів євро включно. Тобто, за даними 2025 року, – в межах 376,5 млн грн. Тож вони цілком могли отримати за 2025 рік більше 40 млн грн доходу, стати «високодохідниками» й отримати обов’язок звітувати з податку на прибуток (разом із фінзвітністю) щокварталу. 

У такому випадку мале підприємство подає фінзвітність за спрощеною формою (форми №1-м, 2-м). 

Увага! 

Мінфін підготував проєкт змін до НП(С)БО 25, форм спрощеної фінзвітності та до спрощеного Плану рахунків. Зміни вказують на те, що держава хоче бачити деталізовану структуру витрат та майна навіть у малого і мікробізнесу. Про це ми повідомляли тут. 

Як дізнатися, до якої категорії належить ваше підприємство?

Критерії, за якими визначається належність підприємств до мікро-, малих, середніх та великих, наведено у ст. 2 Закону про бухоблік. Щоб належати до тієї чи іншої категорії підприємств, достатньо відповідати хоча би будь-яким двом критеріям із трьох протягом двох років поспіль.

Тобто щоб визначитися з формою фінзвітності за перше півріччя 2026 року, потрібно оцінити показники станом на кінець 2024-го та 2025 років.

Докладніше про процедуру визначення категорії підприємства ми писали у статті «Річна фінансова звітність за 2025 рік: що треба встигнути зробити до кінця грудня».

Хто не складає проміжну фінзвітність?

Проміжну квартальну фінзвітність не складають і не подають, а звітують лише за підсумками року за формами №1-мс, №2-мс за НП(С)БО 25:

• мікропідприємства;
• юрособи – платники єдиного податку;
• представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Це не стосується тих, хто складає фінзвітність за МСФЗ – вони подають і квартальну, і річну звітність.

Отже, якщо підприємство належить за ознаками до однієї із вищезазначених трьох груп і при цьому складає фінзвітність за МСФЗ (навіть за власним бажанням!) – воно подає і проміжну фінзвітність за формами №1-мс, №2-мс.

Яку фінзвітність треба додати до декларації з податку на прибуток?

Це зазначено у таблиці під самою декларацією, де наводиться перелік форм фінзвітності і треба поставити позначку щодо тих форм, які подаються. Подавати з декларацією треба ту фінзвітність, яку підприємство складає згідно з вимогами Закону №996 та НП(С)БО 1 і НП(С)БО 25.

Фінзвітність подається податковим органам як додаток до декларації з податку на прибуток, у строки, встановлені ПКУ для подання цієї декларації. Отже, до 10 серпня включно платники податку на прибуток зобов’язані подати не лише декларацію, але й проміжку фінансову звітність (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного півріччя).  

Нагадаємо, що для податку на прибуток базовим звітним періодом є якраз квартал! Тому подавати декларацію щокварталу, а отже, і складати для податкової фінзвітність щокварталу повинні чимало  платників податку на прибуток. Виняток діє лише для тих юросіб, яким п. 137.5 ПКУ встановлено річний звітний період, а це, зокрема:

• новостворені платники;
• виробники сільськогосподарської продукції;
• платники податку, у яких дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за попередній рік не перевищує 40 мільйонів гривень.

Хто подає фінансову звітність до Центру збору фінансової звітності?

Відповідно до п. 5 Порядку №419 підприємства, які для складення фінансової звітності застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, подають до Центру збору фінансової звітності «Система фінансової звітності» (далі – ЦЗФЗ) проміжну фінансову звітність (за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Увага! 

НКЦПФР нещодавно проінформувала про готовність ЦЗФЗ приймати річну та консолідовану фінансову звітність за 2025 рік, а також проміжну звітність за 2026 рік. Звітність подається в електронному форматі за Таксономією UA МСФЗ XBRL2025. Вона оприлюднена на офіційних сайтах регуляторів: НКЦПФР і Національного банку України.

Подання звітності у такий спосіб обов’язкове для суб’єктів, які відповідно до законодавства складають звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, а також для підприємств, які добровільно обрали застосування МСФЗ.

Додамо, що усі зареєстровані у ЦЗФЗ суб’єкти звітування мали отримати шаблони звітів у своїх особистих кабінетах за відповідний звітний період з урахуванням методу складання, визначеного у 2024 році. Якщо у 2026 році підприємство обрало інший метод складання звітності, про це необхідно було повідомити регулятора, зазначивши назву та код ЄДРПОУ.

Що за формати фінзвітності «S» та «J» я як їх застосовувати?

Під час формування звітності, яка подається до ДПС та Держстату, потрібно використовувати електронні форми з першою літерою «S». Звітність, яка подається тільки до ДПС, формується за електронними формами з першою літерою «J».

У разі подання до органів ДПС фінансової звітності, яка є додатком до Декларації з податку на прибуток, в електронному вигляді раніше, ніж такої Декларації (з різницею в один день/місяць), така фінзвітність вважається прийнятою, оскільки контроль наявності поданих форм фінансової звітності до декларації здійснюється серед поданих раніше та зареєстрованих у центральній базі даних діючих форм фінансової звітності за відповідний звітний період (періоди). ДПС звернула увагу на цей нюанс ось тут. 

Важливо! Фінзвітність до органу статистики слід подавати в електронній формі

Статтею 10  Закону №2524 передбачено, що статистична та фінансова звітність подається респондентами виключно в електронній формі. 

Наприкінці 2025 року Держстат оприлюднив Перелік форм державних статистичних спостережень та фінансової звітності, які можуть подаватися респондентами в електронному вигляді у 2026 році. Він містить всі види фінансової звітності. 

Переглянути перелік можна за посиланням>>>

Датою подання фінансової звітності в єдиному електронному форматі вважається дата одержання електронного повідомлення про одержання центром збору фінансової звітності такої фінансової звітності.

Як подати фінзвітність в е-формі?

Для подання електронної фінзвітності до Держстату підприємству необхідно мати:

• програмне забезпечення для формування електронних звітів відповідно до форматів, наведених у додатках до Порядку подання електронної звітності до органів державної статистики. Перелік ПЗ, через які можна подавати статзвіти, дивіться тут;
• доступ до мережі Інтернет і можливість відправлення/приймання електронних повідомлень за допомогою електронної пошти;
• чинні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів, сформовані кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг для уповноважених посадових осіб респондента, підписи яких є обов’язковими для статистичної та/або фінансової звітності;
• кваліфікований електронний підпис.

Важливо!

На всі електронні звіти, які надсилаються до Держстату, повинні бути накладені кваліфіковані електронні підписи посадових осіб респондента, а саме:

• для фінансової звітності: КЕП посадових осіб, які передбачені для фінансової звітності відповідно до законодавства України у сфері бухгалтерського обліку;
• для статистичної звітності: КЕП посадових осіб, які передбачені звітно-статистичною документацією;
• респондент – фізична особа на електронний звіт накладає особистий КЕП.

Електронний звіт, який подається до органу державної статистики, повинен бути зашифрований відкритим ключем із сертифіката відкритого ключа системи електронної звітності органів державної статистики (далі – СЕЗ ОДС). Завантажити відповідний кваліфікований сертифікат відкритого ключа СЕЗ ОДС можна з розділу «Інформація для кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг». Про це Держстат розповів тут.

Чи можна не подавати фінзвітність за перше півріччя 2026 року до Держстату через війну?

До Держстату ще на початку 2025 року звітність можна було не подавати. Але з 5 липня 2025 року відновлено обов’язкове подання статистичної та фінансової звітності. Разом з цим відновилися і штрафи за неподання такої звітності.

Докладно про це ми розповідали в наших новинах:

• З 5 липня – старт обовʼязкового подання статистичної та фінзвітності до Держстату (опубліковано Закон)
• Відновлення обовʼязку звітування СГ до Держстату: ТОП-10 відповідей
• Кабінет респондента від Держстату: як зареєструватися?

Що буде, якщо не подати фінзвітність або подати її у невідповідній форми?

Коли ми говоримо про фінзвітність, яка подається до ДПС як додаток до декларації з податку на прибуток, слід розуміти: фінзвітність – це додаток обов’язковий, і її неподання призводить до неприймання усієї декларації. 

Неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток декларації – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ось як раз свіже нагадування від податківців з цього приводу. 

Щодо Держстату ситуація інша – тут вже відповідальність не фінансова, а адміністративна. 

Статтею 186-3 КУпАП передбачена відповідальність посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, зокрема, за неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією. Розмір цього адмінштрафу становить від 10 до 15 н.м.д.г. (від 170 до 255 грн).

Однак, на нашу думку, оскільки форми фінзвітності затверджені Мінфіном, а не Держстатом, то адмінштраф за подання фінзвітності не за тією формою за ст. 186-3 КУпАП не повинен застосовуватися. Тобто головне фінансову звітність взагалі подати! 

Що загрожує тим, хто підписав фінзвітність із помилковими або умисно викривленими даними (директору або головному бухгалтеру)? Якою буде відповідальність і хто її застосовує? Чи є строки давності щодо її застосування? Дізнайтеся про це з нашої статті. 

Де почитати більше про фінансову звітність?

• 2 березня 2026 р. – останній день подання до Держстату фінзвітності за 2025 рік. Що обов'язково треба знати? 
• Проміжна фінансова звітність за І кв. 2026 року: хто її подає під час воєнного стану та за якою формою? 
• Оприлюднення фінансової звітності та звіту аудитора за 2025 рік: строки, порядок і пільги під час війни 
• Чи слід разом з аудиторським звітом повторно подавати фінзвітність: деталі від ДПС для 2026 року 
• Річна фінансова звітність за 2025 рік: що треба встигнути зробити до кінця грудня 
• Кабінет респондента від Держстату: як зареєструватися?
• До 5 жовтня слід відзвітувати до Держстату за 2022-2025 роки!